За даними румунського Національного інституту фізики Землі (INCDFP), землетрус зафіксували о 02:48 на межі повітів Вранча та Ковасна. Осередок залягав на глибині 120,8 км, а попередню магнітуду оцінили в 5,7.
Водночас Європейський середземноморський сейсмологічний центр та Інститут геології і сейсмології Молдови повідомили про магнітуду 5,3 і глибину 140 км. За їхніми даними, епіцентр розташовувався приблизно за 65 км на північний захід від румунського міста Бузеу.
Поштовхи відчувалися в Бухаресті, Болгарії та Молдові. Крім того, приблизно через пів години сейсмологічне управління Болгарської академії наук зафіксувало ще один землетрус магнітудою 3,7 поблизу міста Смолян.
В Україні про нічні коливання повідомляли жителі:
- Києва та Київської області;
- Одеси й Одеської області;
- Вінниці;
- Хмельницького;
- Чернівців;
- Черкас і Черкаської області;
- Миколаївської, Кіровоградської, Полтавської та Дніпропетровської областей.
Українці писали в соцмережах, що відчували розгойдування ліжок і меблів, а також коливання, які тривали кілька хвилин.
У Молдові після землетрусу активували урядовий кризовий осередок, а рятувальні служби почали перевіряти можливі наслідки. За попередньою інформацією, постраждалих немає.
Фахівці пояснюють, що через значну глибину осередку сейсмічні хвилі з району Вранча можуть поширюватися на сотні кілометрів. Землетруси такої магнітуди зазвичай спричиняють відчутне розгойдування предметів і деренчання скла, однак на значній відстані від епіцентру не призводять до масштабних руйнувань.
За даними джерела, цей землетрус став найпотужнішим у зоні Вранча з 2018 року. Тоді, 28 жовтня, сейсмологи зафіксували поштовх магнітудою 5,4. Ще один землетрус магнітудою 5,3 стався в цьому районі 6 жовтня 2023 року.
Зона Вранча в Карпатському регіоні є одним із найбільш сейсмоактивних районів Європи. Через те, що осередки землетрусів тут залягають на глибині 80–160 км, підземні поштовхи нерідко відчувають у Румунії, Україні, Болгарії та Молдові.





























