Про це інформує Euractiv.

Ці тексти наразі перебувають на стадії обговорення послами ЄС. Вони з’явилися на тлі напружених зусиль Євросоюзу, спрямованих на переконання Бельгії підтримати так званий «репараційний кредит» напередодні вирішального саміту Європейської ради, який відбудеться у Брюсселі наступного тижня.

Бельгія є ключовим гравцем у цих переговорах, оскільки брюссельський депозитарій цінних паперів Euroclear зберігає переважну частину з 210 мільярдів євро заморожених активів, які хочуть використати для фінансової підтримки воєнних зусиль Києва.

У низці поправок до юридичної пропозиції Єврокомісії, які вперше були розіслані послам ЄС минулого тижня, Бельгія деталізує свої умови.

Бельгія наполягає, що гарантії від інших країн ЄС мають бути «незалежними та автономними». Це необхідно для того, щоб вони «залишатися в силі навіть у разі, якщо кредит визнають недійсним» будь-яким міжнародним чи внутрішнім судом.

Серед інших важливих вимог Бельгії також є:

  • Вимога, щоб інші держави ЄС покривали потенційні юридичні витрати, які може спричинити подання Москвою позову проти будь-якої держави-члена, що бере участь у схемі.
  • Умова, щоб столиці ЄС не укладали нові інвестиційні договори з Росією та скасували існуючі.
  • Низка інших конкретних заходів, спрямованих на захист Бельгії від можливої відплати або контрзаходів з боку Москви.

Крім захисту самої держави, Бельгія вимагає захисту для депозитарію, який фізично зберігає активи. Бельгія вимагає, щоб сам Euroclear «не ніс відповідальності» за надання репараційного кредиту, а його «директори несли відповідальність лише у випадку грубої недбалості».

Ці вимоги висуваються на тлі реальної юридичної загрози. Центральний банк Росії вже оголосив раніше в п’ятницю, що подасть позов проти Euroclear до московського суду.

Бельгія вже неодноразово публічно критикувала Єврокомісію за продовження спроб реалізувати схему кредиту, і закликала інші країни ЄС підтримати випуск спільного боргу як альтернативний варіант. Однак цей варіант наразі блокує Угорщина, яка також категорично виступає проти початкової кредитної схеми.

Попри те, що Бельгію раніше неодноразово звинувачували у гальмуванні зусиль ЄС щодо впровадження кредиту, поправки, які вона подала до юридичної пропозиції, можуть свідчити про те, що країна все ж таки залучається до опрацювання цього питання і шукає механізм для своєї участі.

Нагадаємо, прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер 12 грудня прибув до Лондона, щоб зустрітися зі своїм британським колегою Кіром Стармером. Однією з головних тем їхніх переговорів стане питання використання заморожених російських суверенних активів для виплати Україні так званої «репараційної позики».