Про це повідомили російські ЗМІ.
Згідно з оприлюдненими даними, фізичний обсяг поставок російського золота до КНР за підсумками минулого року досяг 25,3 тонни, що на 800% перевищує показники 2024 року. У грошовому вимірі зростання виявилося ще масштабнішим — експорт зріс у 14,6 раза, досягнувши позначки у 3,29 мільярда доларів.
Такі показники стали абсолютним історичним максимумом за весь час економічного співробітництва між Москвою та Пекіном, закріпивши роль Китаю як ключового хаба для реалізації російських дорогоцінних металів.
Особливо активним виявився грудень 2025 року, коли Росія відвантажила до Китаю рекордні 10 тонн золота на суму 1,35 мільярда доларів. Завдяки такому сплеску активності РФ піднялася в рейтингу найбільших постачальників золота до КНР з 11-го на 7-ме місце.
Попри значне зростання, Росія все ще суттєво відстає від лідерів ринку: першу сходинку впевнено посідає Швейцарія (25,73 млрд дол.), за нею йдуть Канада та ПАР. Експерти зазначають, що Москва використовує золото як один із небагатьох інструментів для проведення розрахунків в умовах відключення банків від системи SWIFT та вторинних санкцій США.
Водночас аналітики вказують на тривожну тенденцію для російської економіки. Паралельно з рекордним експортом зафіксовано стрімке скорочення золотого запасу у Фонді національного добробуту (ФНБ), який уряд РФ використовує для фінансування дефіциту бюджету та військових потреб.
Станом на початок 2026 року обсяг дорогоцінного металу в «кубушці» скоротився на понад 70% порівняно з рівнем 2022 року, що свідчить про поступове вичерпання ліквідних резервів країни на тлі тривалої війни.
Нарощування поставок до Китаю також пов’язують із наміром Пекіна диверсифікувати свої золотовалютні резерви та знизити залежність від американського долара.
Китайські банки охоче купують російське золото у формі зливків, хоча офіційна статистика Пекіна може не відображати повного обсягу закупівель, які часто проходять через сірі схеми та закриті міжбанківські угоди. Це дозволяє обом сторонам підтримувати торговельний баланс без використання західних фінансових інструментів.
