Про це йдеться в сюжеті телеканалу «Київ».
Роман Бабич — бойовий медик, який з 2014-го року був добровольцем на війні. Він закінчив медичний університет, але останні роки працював у сфері страхування:
«Він був дуже відповідальний, він займався врегулювання страхових випадків. Кожну справу Роман пропускав через себе. Це завжди була чутлива і особлива робота для нього», – згадує колега Романа Андрій Власенко.
Роман завжди хотів бути лікарем та допомагати людям. Він реалізував свою мрію: спочатку рятував життя військових в АТО, а потім навчав основ домедичної допомоги своїх колег на роботі, а вже згодом почав навчати всіх охочих.
«У нас крайній тренінг був 16 лютого з тактичної медицини, який проводив Роман у цьому офісі тут. І він нам розповідав, що потрібно робити. Ми потім зрозуміли, що, можливо, цього було мало, можливо, треба було це постійно робити», – розповідає Наталя Стихальська, колега Романа Бабича.
Після 24 лютого Роман був у найгарячіших точках, рятуючи та навчаючи інших. Він врятував тисячі життів, і кожну історію записував у своїй книжці. Навіть у день своєї загибелі, 25 січня, він проводив операцію пораненому бійцю. Роман врятував його, однак себе врятувати не зміг. Аби подвиги Романа Бабича були визнані державою, друзі та рідні бійця створили петицію про присвоєння бійцю звання Героя України. І просять усіх небайдужих підтримати її.
«Нам просто дуже хотілося насамперед зробити це для його сім’ї, для дітей, щоб вони пам’ятали і розуміли, як багато Рома, їх батько, зробив для їхнього майбутнього», – розповідає автор петиції Андрій Власенко.
«Рома – наш герой, ми йому завжди так казали, а він говорив: «Який я герой?». А він герой, дійсно герой, він дуже скромний, але він – наш герой», – згадує Наталя Стихальська, колега Романа.
Роман Бабич загинув, рятуючи інших. Йому було 37 років. У нього залишилися дружина та двоє дітей.
Ніно Тодуа
