Про це повідомили в прес-службі Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій КМДА.

Члени Постійної комісії на черговому засіданні обговорювали питання забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення Києва в літній період.

Насамперед говорили про рівень інфекційних захворювань, зафіксованих у столиці минулого року. Зокрема про лептоспіроз – небезпечну зоонозну (спільна для тварин та людей) інфекційну хвороба, спричинену збудником-бактерією Leptospira. Без лікування лептоспіроз може призвести до ураження нирок, печінки, менінгіту (запалення оболонок головного і спинного мозку) та смерті

Цікаво, що у 2020 році в столиці зафіксували 9 випадків захворювання на лептоспіроз, що складає 0,3 на 100 тисяч населення. Це, до слова, на 2 випадки більше, ніж у 2019 році.

Водночас у минулому році померло 4 хворих. Відтак, летальність склала 44,4%, що значно перевищує показник 2019 року, коли помер один хворий (14,3%).

Хворих зареєстрували в шести районах міста: Голосіївський – 3 випадки, Дарницький, Дніпровський, Оболонський, Солом’янський та Шевченківський – по 1.

Ймовірним джерелом збудника інфекції при зараженні 4 хворих були гризуни. В інших 5 випадках джерело не встановили.

Під час купання на озері «Опечень 3» в Оболонському районі Києва лептоспірозом заразилася одна особа. За межами Києва – 3 хворих. У 5 інших випадках місце зараження не встановили.

Наразі епізоотична ситуація з лептоспірозу в місті залишається незадовільною.

Окрім цього, члени комісії зазначили, що у 2020 році в Києві зареєстрували зниження захворюваності (на 28%) на хворобу Лайма, що відома як системний кліщовий бореліоз.

За рік виявлено 468 випадків захворювання – це 15,9 на 100 тисяч населення проти 652 випадків, 22,1 на 100 тисяч населення у 2019 році.

Клінічний перелік хвороби Лайма в більшості людей був легким та середньої важкості (99%). Важку форму зареєстрували лише в 5 випадках (1%).

Цікаво, що більшість хворих – 237 осіб (50,6%) заразилися у Києва. Випадки реєструвалися на території всіх районів міста. Найбільше – при відвідуванні таких місць: зона відпочинку «Пуща-Водиця», ліс біля озеру «Синє», парк «Сирецький гай», парк імені Рильського, Центральний ботанічний сад імені Гришка.

Водночас у 2020 році зареєстровано 4 завізні випадки захворювання на малярію, проти 12 у 2019 році.

Летальних випадків, місцевих випадків малярії, вторинних від завізних та випадків щепленої малярії за минулий рік у столиці не виявили. Однак у Києві все ще висохий ризик виникнення місцевої малярії, адже місто має сприятливі умови для цього.

Також представники Комісії розповіли й про періодичне погіршення води поверхневих джерел водопостачання міста, яке спостерігається протягом останніх років. Забруднення визначені антропогенного та природного походжень.

«Це пов’язано з тим, що води річок Дніпра та Десни формуються в північних районах Українського і Білоруського Полісся, що є потужними джерелами надходження органічних речовин природного походження. Останні за несприятливих природних умов час від час ускладнюють технологію водопідготовки», – зазначили в Комісії.

Наразі поверхнева вода з річок Дніпро та Десна на очисних водопровідних спорудах провходить повний технологічний цикл очистки за допомогою реагентів. На Дніпровській водопровідній станції питна вода на кінцевому етапі кондиціонується озоном. А вже після очищення та знезараження вона надходить до водопровідних мереж міста.

Артезіанський водопровід експлуатує свердловини сеноманкеловейського та середньоюрського водоносних горизонтів глибиною від 90 до 340 метрів.

Попри це, залишаються неохопленими централізованим водопостачанням і каналізуванням райони приватної житлової забудови в різних районах міста, де використовуються громадські та індивідуальні колодязі, свердловини з верхнього водоносного горизонту, які інтенсивно забруднюються й знаходяться в незадовільному санітарному стані. Це негативно впливає на якість води зазначених джерел.

Окрім цього, у Києві відбувається погіршення якості води відкритих водойм. Про це свідчать результати лабораторних досліджень в зоні купання.

Відповідно до наведених фактів, члени Постійної комісії відповідною постановою доручили місцевим органам виконавчої влади, а також органам місцевого самоврядування низку заходів. Зокрема передбачається: контроль благоустрою, прибирання та санітарна очистка, боротьба з живими носіями збудників інфекційних хвороб тощо, організація та проведення своєчасних санітарних і протиепідемічних заходів на територіях міста, у місцях масового відпочинку та рекреаційних зонах.

Фото: projector