Про це повідомляє Національна академія образотворчого мистецтва й архітектури.
Протягом восьми місяців команда Національної академії образотворчого мистецтва й архітектури під керівництвом професора О.П. Олійник (автори – Олійник О.П., Давидов А.М., Акопян Д.К. за участю студентів 3 курсу) працювала над концепцією відновлення Либіді.
Автори пропонують розглядати відновлення Либіді як частину розробки Програми коригування Генерального плану Києва. Це відповідає нещодавно підписаному меморандуму між Київським Головою В. Кличком та Головою КОНСАУ В.Б. Жежеріним.
Концепція передбачає, що долина Либіді, продовжуючи озеленені схили Дніпра, через меморіальні парки Бабин Яр, Дорогожичі, Парки імені Івана Багряного, КПІ, Зоопарк, створить унікальний озеленений пішохідний пояс навколо історичного центру Києва. Відновлення Либіді та формування її прибережної зони як громадського озелененого простору матиме велике значення для Києва: з погляду екології, національної ідентичності, покращення життя громадян, створення умов для відпочинку, піших і велосипедних прогулянок. Її відновлення стоїть у руслі виконання Україною та Києвом зобов’язань щодо сталого розвитку міст до 2030 року.
Що передбачає концепція:
- Перетворення Либіді на громадський зелений простір для відпочинку, прогулянок та велосипедних маршрутів.
- Формування екологічного коридору, що поєднає культурні й природні локації: Батиєва гора, Лиса гора, Товарна станція Вербицького, завод Городецького.
- Збереження та переосмислення ідентичності Києва, втіленої у пригніченій, але живій річці.
Ідея створення цілісної концепції повернення киянам Либіді виникла в Олени Олійник рік тому, під час рецензування ДПТ по Либідській площі, яке було затверджено Київрадою, попри його недоліки. Альтернативний проєкт у вигляді великого містобудівного проєкту – Концепції відновлення річки Либідь – два семестри розробляли студенти 3 курсу архітектурного факультету Національної академії образотворчого мистецтва й архітектури під керівництвом Олени Олійник.
«Либідь для мене є уособленням української історії – пригнічена, захована в бетонний жолоб, але надалі потужна і нескорена. Вона є легендарною річкою, неймовірно важливою для історії України, але, спаплюжена і понівечена, ховається серед парканів, будівельного сміття та незаконної забудови в самісінькому центрі столиці», – коментує професорка. Водночас її потенціал неймовірно великий. Окрім історичного значення, наявність малих річок у центрі міста додає йому своєрідності, неповторності, покращує клімат і умови проживання. Це підтверджується досвідом багатьох європейських міст, таких як Вроцлав, Утрехт, Лейпциг, де малі річки зберігаються, відновлюються та включаються в мережу пішохідних громадських просторів.
У процесі роботи студенти провели детальне обстеження центральної відкритої частини Либіді – від проспекту Повітряних сил до Либідської площі, і далі – від Метро «Видубичі» до гирла Либіді. За допомогою SWOT- та просторового аналізу були виявлені основні проблеми та можливості потенційного громадського простору вздовж річки.
