Про це повідомили у Міністерстві охорони здоров’я, спростовуючи повідомлення про начебто закриття психіатричних лікарень.

У відомстві зазначили – чутки не відповідають дійсності. Насправді Міністерство охорони здоров’я не ініціювало і не планує ініціювати оптимізацію, скорочення або ліквідацію психіатричних лікарень.

“МОЗ виступає за формування системи психіатричної допомоги, що саморегулюється. Що мається на увазі? Кількість закладів, які покликані допомогти людині із подоланням ментальних захворювань, має співвідноситись із потребами самого населення. Тобто це питання має вирішуватись на рівні громад“, – зазначили в МОЗ.

У міністерстві підкреслили – наразі лікарні перебувають у власності місцевих територіальних громад або обласних рад, а, отже, питання про їх закриття може піднімати лише місцева чи обласна влада. Місцева влада також може перепрофілювати лікарні на заклади соціальної підтримки. Місцева влада також може перепрофілювати лікарні на заклади соціальної підтримки. МОЗ не впливає на це рішення.

“Нерідкість, що психіатричні лікарні часто надають не суто медичну, а і соціальну допомогу, опікуючись людьми, яким немає куди більше йти. Соціальні служби працюють уже понад 20 років, і фінансуються саме місцевими бюджетами. Отже, держава не повинна їх створювати”, – роз’яснили у відомстві.

Що відбувається із психіатричною допомогою в Україні?

На сьогодні МОЗ розробляє єдині норми із надання фахової допомоги, аби пацієнти отримали сучасне кваліфіковане лікування. Національна служба здоров’я, у свою чергу, контрактує відповідні заклади, які уповноважені давати психіатричну допомогу.

1 квітня 2020 року розпочався другий етап медичної реформи, який поширився і на психіатричну галузь. За 3 роки до цього Кабінет міністрів схвалив Концепцію розвитку охорони психічного здоров’я на період до 2030 року, яка передбачає зміщення акценту зі стаціонарного лікування у профільних лікарнях на амбулаторне.

“До 30% людей, яких раніше госпіталізували, взагалі не треба було класти в лікарні. Вони потребували лише адекватної медикаментозної терапії“, – пояснюють в МОЗ.

За рекомендаціями Всісвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), стаціонарне лікування пацієнтів (у разі потреби) має тривати близько 30 днів.

“Від таких нормативів і відштовхуються в НСЗУ Національна служба здоров’я України та МОЗ. На цей строк виділяється відповідне фінансування на лікування. Пацієнти також можуть отримувати психіатричну допомогу не лише в спеціалізованих закладах, а в багатопрофільних лікарнях, оскільки часто-густо наявні й інші захворювання, які легше лікувати в одному закладі“, – повідомляють в міністерстві.

Крім того, з 2021 року з’явилась можливість отримати спеціалізовану медичну допомогу за місцем проживання, яка буде надаватись мобільними мультидисциплінарними командами. Після завершення гострого перебігу хвороби пацієнти мають продовжувати лікування амбулаторно. За потреби мобільна мультидисциплінарна команда приїде до пацієнта і надасть йому допомогу вдома.

У МОЗ тако прокоментували побоювання людей, що через недофінансування з боку НСЗУ на вулиці вийдуть пацієнти психіатричних лікарень, яких направили туди за вбивства та інші злочини.

“Насправді НСЗУ не має жодного стосунку до лікування таких осіб. Пацієнти, які скоїли суспільно-небезпечні діяння, отримують допомогу в окремих спеціалізованих закладах, які фінансуються за медичною субвенцією. Це питання регулює постанова Кабміну №250 від 25 березня 2020 року. А коли ми кажемо про субвенцію, то вже розмір фінансування вирішує обласна чи місцева влада, а не НСЗУ“, – роз’яснили в міністерстві.

Фото: МОЗ,Фейсбук