Про це повідомляє Digi24.
За перенесення Дня перемоги на 8 травня проголосували 270 депутатів, один був проти, а ще 19 утрималися. У пояснювальній записці до законопроєкту зазначено, що святкування 9 травня було нав’язане країнам соціалістичного табору радянським диктатором Йосипом Сталіним. Це було зроблено для того, аби претендувати на першочергову роль у перемозі над нацистською Німеччиною.
Різниця у датах святкування Дня перемоги між західними країнами та колишнім Радянським Союзом пов’язана з часовими поясами та обставинами підписання актів капітуляції. Німеччина підписала первинний Акт про беззастережну капітуляцію у Реймсі, у штаб-квартирі союзних військ, о 03:41 за центральноєвропейським часом 7 травня.
Однак Радянський Союз не визнав цей первинний акт. На вимогу Сталіна 8 травня о 22:43 за центральноєвропейським часом був підписаний вторинний Акт про капітуляцію Німеччини. Він набув чинності того ж дня о 23:01. Проте через різницю в часових поясах, у Москві це вже було 9 травня.
Румунія вступила у Другу світову війну в 1940 році як союзниця країн Осі, після падіння монархії та встановлення влади диктатора Іона Антонеску. Румунські війська воювали на Східному фронті, зокрема під Одесою, Кримом та у битві під Сталінградом. Крім того, Румунія була важливим постачальником нафти для Німеччини.
Проте 23 серпня 1944 року, з наближенням Радянської армії та ослабленням Німеччини, король Міхай I здійснив державний переворот. Він заарештував Антонеску та оголосив перемир’я з Антигітлерівською коаліцією. Відтоді румунські війська воювали вже проти Німеччини в Угорщині, Чехословаччині та Австрії. Однак зміна курсу не врятувала Румунію від окупації Радянським Союзом. Королю Міхаю I довелося зректися престолу, а в країні було проголошено соціалістичний режим.
