Київський фунікулер запропонували обладнати пандусами для інклюзивності — петиція

Ця ініціатива з’явилася на сайті електронних петицій Київської міської ради.

Авторка петиції запропонувала встановити металеві пандуси, завдяки яким маломобільні групи населення зможуть самостійно підійматися і спускатися. Встановлення пандусів також полегшить переміщення батьків із дитячими візками на станціях фунікулера.

Станом на момент публікації її підписали 187 людей. Для того, щоб ініціативу розглянула міська влада, петиція має зібрати 6 тисяч підписів.

Відомо, що КМДА вже має плани на реконструкцію фунікулера. Зокрема в наступні два роки планують закупити нові кабіни та відреставрувати нижню станцію на Поштовій площі.

Історія фунікулера в Києві 

Київський фунікулер — фунікулерна система, яка з’єднує історичне Верхнє місто та Поділ у Києві. Його проклали схилом Володимирської гірки з краєвидом на річку Дніпро.

Київський  фунікулер розпочав роботу 7 травня 1905 року. Його проєктуванням і розробкою займалися інженер Микола П’ятницький та архітектор Олександр Баришников. Система цього маршруту складається з двох станцій та з’єднує історичне Верхнє місто з Подолом вздовж Володимирської гірки.

Побудова фунікулера ще у той час обійшлася концесіонеру (Суспільству Київської міської залізниці) у 230 тисяч рублів. Протягом першого року своєї роботи він перевіз 500 000 пасажирів. Обладнання фунікулера і візки вагонів були виготовлені у Швейцарії, яка мала великий досвід у створенні канатних доріг. Вагони вміщували 70 пасажирів і рухалися зі швидкістю 2 м/с.

У 1956 році була друга капітальна реконструкція, яку проводили у два етапи. Тоді фахівці чинного КЗЕТ сконструювали суцільнометалеві вагони К-56 з каскадним кузовом напівобтічної форми, автоматичними дверима і м’якими диванами в салоні. А вже 20 грудня 1958 року нові вагони взяли на борт перших пасажирів столиці.

У 1963-1964 рр. відбувся другий етап реконструкції. У машинному залі встановили нове сучасне обладнання, а фасад верхньої станції повністю перебудували в дусі тодішньої архітектури: прості й лаконічні форми, керамічна плитка та неонові літери. А вже наприкінці 1984 року фунікулер знову оновили. За словами головного архітектора проєкту Яноша Віга, остання реконструкція була найвдалішою.

“Нижню станцію ми прагнули гармонійно вписати в ансамбль Поштової площі. Вона мала стати частиною символу “річкових воріт” столиці. Як перекриття були використані складні тонкостінні залізобетонні конструкції. Східчасті склепіння, повторюючи рельєф Володимирської гірки, розширюються, наче далекоглядна труба, та прикрашені вітражами”, — пояснював тоді архітектор проєкту Янош Віг.

Як реставрують київський фунікулер у 2024-2025 роках 

У програмі розвитку транспортної інфраструктури Київської міської ради зазначається, що на реставрацію приміщень станції фунікулера мають виділити 35,9 мільйона гривень. Згідно з документом, підіймач має стати сучасним та інклюзивним. Також на придбання нових кабінок фунікулера планують витратити 486,7 тисячі гривень.

Плани реконструкції фунікулера з’явилися у 2019 році, тоді КМДА мала закупити нові кабіни в австрійській компанії. У 2021 році кабіни й обладнання планували придбати спільно з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) за 6,5 мільйонів євро, але угода не відбулася.

У липні 2023 року фунікулер зачиняли на ремонт. У КМДА повідомили, що за той час провели скорочення троса, обстежили контактну мережу, частково замінили шпали. Тоді ж фунікулер зупиняли ще раз — через технічні причини.

Раніше повідомляли, що у липні 2023 року фунікулер закривали на плановий ремонт, який тривав до 22 серпня.

Також інформували, що у Київському фунікулері укріпили 12 вітражів верхньої станції. Про це зазначала громадська організація «Мапа реновації». У повідомленні йшлося, що спільно із благодійною організацією”Благодійний фонд “Солом’янські котики” організація завершила роботу над укріпленням верхньої станції. Тепер 12 вітражів авторства монументаліста Івана-Валентина Задорожного надійно укріплено.