Видання зазначає, що список зібраний за відкритими джерелами.
Також до нього потрапили не всі, адже далеко не про кожну смерть стає відомо публічно.
Найбільших втрат на перших етапах війни зазнали підрозділи регулярної армії — зокрема, повітрянодесантні війська та мотострілецькі війська. Протягом літа й до осені 2022 року основні втрати були серед добровольців, а з кінця того ж року — на ув’язнених, завербованих ПВК Вагнер для штурмів під Бахмутом.
До вересня 2024 року знову переважали втрати серед добровольців. Журналісти видання пояснили це кумулятивним ефектом: вербування у тюрмах скоротилося, нової мобілізації не оголошували, а добровольці й надалі безперервно вирушали на війну проти України.
Станом на 6 червня підтверджено загибель 5 138 офіцерів російської армії та інших силових структур.
Станом на сьогодні офіційно підтверджено повідомлення про загибель двох заступників командувачів армій — це генерал-майор 41-ї армії Андрій Суховецький та генерал-майор Володимир Фролов з 8-ї армії.
Частка офіцерів серед загиблих постійно знижується: якщо у 2022 році вони становили до 10% від загального числа втрат, то до листопада 2024 року — лише 2−3%. Це пов’язано як зі зміною характеру бойових дій, так і з тим, що переважну частину нинішніх втрат складають рядові добровольці та мобілізовані, додає видання.
У 94,7 тисячах повідомлень зазначено вік загиблих. У перші пів року повномасштабної війни, коли воювала виключно кадрова армія, більшість загиблих були віком 21−23 років. Натомість добровольці та мобілізовані значно старші: перші зазвичай йдуть на фронт після 30−35 років, другі — старші за 25.
Попередні дані про загиблих російських бійців BBC та Медиазона публікували на початку травня. Тоді кількість становила 106 745.
За даними Генштабу ЗСУ за 7 червня, з початку повномасштабного вторгнення російська армія втратила 995 030 окупантів убитими та пораненими.
