Про це пише The New York Times із посиланням на учасників зустрічі, які погодилися поділитися інформацією на умовах анонімності.
За словами журналістів, протистояння міністра оборони України Рустема Умєрова і керівниці Агентства оборонних закупівель Марії Безрукової може призвести до ескалації в критичний час, коли Київ намагається переконати президента США Дональда Трампа зберегти американську військову підтримку.
Розбіжності між відомствами виникли кілька днів тому, коли Умєров заявив, що не продовжить контракт із Безруковою, пославшись на незадовільні підсумки її роботи. Але в понеділок, 27 січня, Безрукова заявила, що збереже свою посаду, пославшись на те, що очолюване нею відомство продовжило контракт, і що в Умєрова немає повноважень вплинути на це рішення.
Агентство оборонних закупівель створювалося, щоб забезпечити прозорість та ефективність у тому, що стосується придбання озброєнь. Активісти та низка законодавців, зокрема і представник президентської партії, назвали рішення Умєрова зловживанням владними повноваженнями, яке підриває зусилля із боротьби з корупцією.
Суперечка, що виникла, загрожує послабити організацію, яка торік розподілила суму понад 7 млрд доларів на збройові закупівлі й стала партнером західних союзників, які вливають фінансування в українську оборонну промисловість. Власна промислова база України може стати альтернативою постачанням західної зброї, що скорочуються.
Видання зазначає, що український уряд уже не вперше зніме чиновників, відповідальних за реформування державних інституцій. Деякі з таких зусиль призвели до внутрішніх суперечок. Так, минулого року звільнили Олександра Кубракова, колишнього міністра інфраструктури. З не цілком зрозумілих причин.
Але спроби звільнити Безрукову робляться на тлі того, що Україна щосили намагається зібрати достатньо зброї для військ на передовій і стикається з ризиком втрати життєво важливих збройових постачань ключового союзника — Сполучених Штатів.
Активісти також висловлюються в тому дусі, що становище, яке склалося, слугує не тим меседжем, який би Україна хотіла спрямувати західним партерам, зокрема республіканцям, які давно ставлять собі питання про корупцію в Україні.
ДОПОВНЕНО
G7 рекомендує якнайшвидше вирішити ситуацію в АОЗі та зосередитися на продовженні оборонних закупівель, йдеться у заяві послів G7 в Україні. “Дотримання принципів належного врядування та рекомендацій НАТО є важливим для збереження довіри громадськості та міжнародних партнерів”, — повідомляють у пості.
Нагадаємо, 20 січня наглядова рада агенції подала Умєрову рекомендацію продовжити на один рік контракт з Мариною Безруковою.
24 січня наглядова рада АОЗ продовжила повноваження директорки Безрукової, оформивши це як додаткову угоду до контракту. Документ щодо продовження контракту на рік підписав представник держави та голова ради Юрій Джигир.
Однак міністр оборони Рустем Умєров заявив, що замість Безрукової АОЗ очолить Арсен Жумаділов, який нині очолює Державний оператор тилу. Також Умєров заявив про відкликання двох представників держави з наглядової ради та її перезапуск «найближчим часом».
Після цього очільник Центру протидії корупції Віталій Шабунін висловив думку про те, що міністра оборони необхідно відправити у відставку, оскільки він є винним у зриві реформи оборонних закупівель.
Центр протидії корупції (ЦПК) подав заяву до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) про зловживання міністром оборони Рустемом Умєровим службовим становищем.
Водночас Агенція оборонних закупівель продовжує працювати під керівництвом Марини Безрукової. Там наголошують, що повноваження подовжувати чи розривати чинний контракт директора має виключно наглядова рада.
Раніше журналісти опублікували розслідування, в якому розповіли, що у листопаді минулого року уряд за поданням міністра оборони Рустема Умєрова забрав з бюджету Міноборони 23 млрд грн і віддав їх Державній прикордонній службі на закупівлю боєприпасів. Вся сума була перерахована за 100% авансом компанії Phu Lechmar, яка не є виробником зброї, а є лише посередником. Журналісти звернули увагу на те, що ця компанія раніше отримувала контракт на постачання боєприпасів ЗСУ і не виконала його. Також журналісти виявили зв’язок цієї компанії з компанією «Львівський арсенал», яка ще за часів міністра оборони Олексія Резнікова отримала повну передоплату в сумі 1,5 млрд грн за постачання снарядів з Європи, але не поставила їх.
Тоді керівниця АОЗ Марина Безрукова коментувала, що ці гроші мали бути використані для укладення додаткових угод із компаніями, які затримувалися через ліцензії. Безрукова стверджує, що умови контрактів, які уклала АОЗ, вигідніші, ніж пропозиції прикордонної служби.