Найбільші країни Євросоюзу виступають проти конфіскації заморожених російських активів на користь України, тоді як сусіди Росії в основному “за”.
Про це пише Politico.
Країни Балтії та Північної Європи, сусіди Росії, вважають, що гроші мають бути передані Україні негайно. Цю позицію підтримують Польща, Чехія та головний дипломат ЄС, колишня прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас.
“Я не сприймаю аргумент, що це юридично проблематично… нам потрібна політична воля, щоб це зробити”, — заявив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будрис, додавши, що скептично налаштовані столиці “повинні навести сильніші аргументи, чому ми цього не робимо”.
У протилежному таборі в Європі — Франція, Німеччина, Італія, Іспанія та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Вони побоюються, що, конфіскувавши кошти, ЄС налякає міжнародних інвесторів і відмовиться від своєї найбільшої переваги на мирних переговорах.
«Якби ви розморозили (активи) і віддали (їх) Україні, у вас їх більше немає, і ви не можете використовувати їх як розмінну монету», — сказав дипломат ЄС, який побажав залишитися анонімним.
Президент Франції Еммануель Макрон під час зустрічі з Трампом в Овальному кабінеті в понеділок наполягав на тому, що західні союзники можуть законно використовувати доходи від активів під час війни, але наполягав на тому, що було б незаконно заволодіти самими резервами. Однак він зазначив, що їх заморожування дало важливі важелі впливу.
“Це частина переговорів після закінчення війни”, — наголосив він.
Сама Каллас визнала, що шанси на конфіскацію російських коштів найближчим часом невеликі, оскільки потрібна підтримка всіх країн-членів Європейського Союзу.
“Для цього нам потрібна підтримка всіх. Поки що ми цього не робимо”, — сказала вона під час пресконференції в понеділок.
Нагадаємо, що Європейський Союз посилює зусилля щодо використання заморожених російських активів для фінансування компенсацій Україні. Наразі ЄС шукає способи вилучити частину заморожених €280 млрд російських активів для фінансування України. Одним із ключових варіантів, який нині активно обговорюється, є використання цих коштів як застави для майбутньої Міжнародної комісії з претензій, яка оцінюватиме збитки, завдані війною, і визначатиме суми компенсацій.
