У селі Івківці Чернігівської області бульдозерами зрівняли із землею цвинтар з похованнями жертв Голодомору 1932-1933 років. У селищній раді заявили, що за документами там кладовища немає, і назвали роботи доброустроєм території.
Про це повідомив Національний музей Голодомору-геноциду.
Про подію першими заявили журналісти місцевого телеканалу «Прилуки». Вони виїхали в село і на місці масового поховання побачили, як працюють бульдозери та інша техніка.
Місцеві жителі кажуть, що їх ніхто не попереджав про роботи на кладовищі. Вони одразу звернулися до селищного голови з проханням зупинити роботи, адже в багатьох на тому місці поховані родичі.
Як розповів івківчанин Микола Данілішін, у нього тут похований дідусь Денис Череп. За його словами, третина цього цвинтаря була заповнена під час Голодомору.
«Люди вмирали. Їх возили возами, а закопували, як худобу, без трун. Мого діда так само закопали. З дому забрали все, навіть квасолю, все вигребли… Для діда викопали яму, поки його візком привезли, вже четверо там лежало. Люди не могли викопати навіть ями, не було сил», — розповів Микола Данілішін.
Селищний голова Роман Ювченко пояснив, зазначили у музеї, що роботи на місці цвинтаря здійснюються за рішенням виконавчого комітету та відповідно до програми доброустрою. Він додав, що в плані територіальної громади ділянка, на якій проводять роботи, не вказана як кладовище.
Однак у музеї наголосили, що цвинтар в Івківцях зазначається як одне з понад тисячі місць масового поховання на території України в геоінформаційній системі «Місця масового поховання жертв Голодомору-геноциду», яка була створена співробітниками Музею Голодомору ще у 2019 році.
Згідно з Національною книгою пам’яті, в роки Голодомору в Івківцях загинули від голоду щонайменше 162 людини, серед них — велика кількість дітей. І це лише ті, чиї імена встановлено. Більшість із загиблих поховані саме тут, на старому кладовищі. Жителі села дотепер відвідують могили рідних.
Національний музей Голодомору-геноциду звернувся до голови Ладанської ТГ та голови Прилуцької РДА з повідомленням про цінність і важливість збереження цього місця поховання періоду Голодомору, а також із проханням відновити порядок на меморіальній території та належним чином маркувати її.