Про це йдеться у матеріалі The Wall Street Journal.
За даними прокуратури, чиновник погодився віддати директору бюро контракт на перевезення тіл з моргу за четверту частину суми, яку за це повинна заплатити міська рада — 13 200 гривень.
Сьогодні тимчасово відсторонений Нечипоренко заперечує, що отримував кошти, а також заперечує інші обвинувачення у свій бік. Його адвокати наголошують: спільні контракти були підписані до моменту, коли їхній клієнт обійняв посаду в адміністрації. Тим час Бургардт, якому навіть не висунули звинувачення, стверджує, що сам звернувся у поліцію, коли чиновник захотів нових відкатів.
“Ніхто з нас не без гріха, але, вважаю, мають бути межі… особливо коли на війні гинуть молоді хлопці”, — наголосив Бургардт.
Такі історії відбуваються всюди. Минулого місяця поліція затримала у Кривому Розі вісьмох місцевих чиновників та власника похоронного бюро, яких також підозрюють у хабарництві та реалізації інших злочинних схем.
Медіа, посилаючись на антикорупційну організацію Transparency International, нагадує, що Україна посідає 105-те місце зі 180 у світовому рейтингу сприйняття корупції. Таке явище, як дрібна корупція, характерне для багатьох країн, які входили до складу СРСР. Втім, історія з хабарем на кладовищі показує, що українців вона переслідує на всіх етапах життя.
Гроші від похоронних агентств зазвичай отримують поліцейські, рятувальники та медики — ті, хто може повідомити про смерть, яка вже настала, або попередити про випадки, коли вона може настати. Попри шанобливе ставлення до поховань військових, саме такі похорони є джерелом доходу для корумпованих чиновників. Похоронні агенції платять за отримання великих контрактів на перевезення і поховання тіл, а також завищують ціни на труни та надгробки. Звичайно, заробленим вони діляться з місцевими чиновниками.
“Війна створює сприятливий ґрунт для нових корупційних схем, на яких злочинці наживаються на людському горі”, — зазначає старший слідчий Нацполіції Микола Лиско.
Будь-яка сім’я, яка втратила на війні близьку людину, може отримати від держави на поховання 15 000 гривень, приблизно 360 доларів. Після цього рідні можуть обрати місце на кладовищі, але не компанію, яка займатиметься похороном. Для цього місцева влада зазвичай проводить тендери, похоронні бюро змагаються за право організовувати церемонії партіями.
“Деякі бюро платять хабарі, щоб виграти ці контракти. Умови тендеру часто складаються так, щоб перемогти могла тільки одна компанія. Наприклад, коли висуваються специфічні вимоги до трун, які виробляє тільки один постачальник”, — заявляють журналісти.
Часто сім’ї загиблих військових незадоволені тим, як такі бюро організовують поховання. Наприклад, Лариса Овчаренко обурюється, що для похорону її сина-піхотинця компанія обрала дешеві труну, простий хрест і букет штучних квітів. Тож жінці довелося витратити ще 30 000 гривень — близько 723 доларів — аби виправити це.
