Результати безстрокової акції за Поштову площу підсумували представники ініціативної групи на прес-конференції, пише рух “Чесно“.

Учасники ініціативної групі зі збереження національної пам’ятки підготували свої пропозиції до місцевої і центральної влади, які необхідно врахувати для завершення реконструкції Поштової площі та створення сучасного археологічного музею на пам’ятці національного значення.

Що пропонується зробити?

  • Першочергово провести комплексну будівельну експертизу недобудованої Поштової площі і прилеглих об’єктів транспортної інфраструктури та комплексні дослідження правобережних схилів, інженерно-технічного стану прилеглої забудови, аудит інженерних мереж.
  • Для завершення робіт із реконструкції Поштової площі та створення сучасного археологічного музею необхідне обов’язкове розділення питання реконструкції транспортної розв’язки, яка вже завершена, та реконструкції безпосередньо площі з пам’яткою національного значення. Остання потребує комплексу пошукових, дослідницьких, консерваційних, музеєфікаційних, проектних, інженерно-технічних, будівельних та опоряджувальних робіт, яка є самостійним об’єктом, з іншою містобудівною функцією відповідно до Генерального плану Києва.
  • Засновником археологічного музею на Поштовій площі є територіальна громада м. Києва, вигодонабувачем є держава, контроль громади за створенням, діяльністю та розвитком музею забезпечується наглядовою радою, сформованою за окремо опрацьованими ініціаторами створення музею критеріями.
  • Для врахування вимог чинного земельного та містобудівного законодавства, а також непереборних обставин щодо набуття пам’яткою археології та історії національного значення, необхідно оновити інвестиційні зобов’язання, якими буде передбачено будівництво на Поштовій площі музею, а відповідно, надання під музей земельної ділянки, містобудівних умов та обмежень та інших документів згідно з чинним законодавством.
  • Учасникам будівництва на Поштовій площі та структурним підрозділам КМДА необхідно врахувати визначену Постановою Верховної Ради України № 2492-VIII від 5.07.2018 необхідність вичерпних заходів від КМДА для інформування громадськості стосовно об’єктивного поточного стану щодо музеєфікації об’єкта культурної спадщини та широкого обговорення подальших кроків з метою зменшення соціальної напруги.

Отже, узгоджена всіма сторонами Дорожня карта має бути оприлюднена як спільно опрацьований документ та свідомий факт відповідальності сторін за всі процеси, весь період будівництва із введенням в експлуатацію, результати і наслідки. Підписантами Дорожньої карти мають бути перші особи від кожної сторони, а саме керівники структурних підрозділів, очільники профільних міністерств, народні депутати України, депутати Київської міської ради та кінцеві бенефіціари (власники) приватних компаній“, – вважає ініціативна група.

Зазначимо, навесні 2015 року на Поштовій площі під час будівництва торгово-розважального центру була розкопана вулиця доби України-Русі (ХI–XII століття). Тож науковці виступили за збереження археологічних знахідок і проти будівництва ТРЦ. Київська громадськість запропонувала створити на площі археологічний музей, розпочавши акцію, внесену в Книгу рекордів України у категорії «Перша в світовій історії безстрокова мирна акція за створення сучасного археологічного музею».

У травні 2019 року уряд надав високий охоронний статус Поштовій площі. Влада столиці запевнила, що музей на Поштовій буде створено. Наступний крок – надання Міністерством дозволу археологам Інституту археології Києва НАН України на продовження розкопок, їх завершення, оголошення міжнародного конкурсу на створення концепції музею та створення самого музею.

Фото: Фейсбук