Горіховий (Третій) Спас — це народна назва церковного свята Перенесення Нерукотворного Образу Ісуса Христа. Колись воно припадало на кінець серпня, коли вже завершували жнива і достигали горіхи. Його завжди святкують після ще одного дуже важливого церковного свята — Успіння Пресвятої Богородиці. Саме тому часто Горіховий Спас ще називають «післясвятом Успіння». Якраз завершується Успенський піст, який триває два тижні, а тому немає жодних харчових обмежень.

Через те, що в полях завершуються жнива, а хліб на святковий стіл печуть вже із зерна нового урожаю, часто Горіховий Спас називають Хлібним. Пізніше цей хліб освячують в храмі разом з горіхами.

Ще одна назва, Полотняний Спас, пов’язана з тим, що в давнину в цей період проводили ярмарки, на яких, разом з овочами та фруктами продавали тканини. Вважалося поганою прикметою, не купити полотна і піти додому. Після цього дня вже традиційно починається підготовка до зими. Свято відсилає до зображення Спасителя, яке виникло на полотні, хоча його ніхто не малював. Від того й назва – “Нерукотворний”.

За легендами лик Ісуса закарбувався на рушнику, яким він витер обличчя. Саме полотно після цього стало чудодійним, зцілювало хворих.

Торжество це не дуже велике, але його все ж відзначають.

У Горіховий Спас варто зайнятися випіканням хліба з борошна, зробленого з нового врожаю зерна. Потім його можна освятити в храмі разом із колоссям і натуральною тканиною – бавовною і льоном.

Після свята зазвичай ідуть збирати горіхи, робити консервацію на зиму і всіляко готуватися до майбутньої зими. За старих часів у цей період приступали до посівних робіт і садили озимі культури.

Деякі християни досі вірять, що цього дня потрібно обов’язково купити полотно й освятити, щоб віддати данину поваги святу. Вважається, що це принесе щастя і здоров’я.

Однією з традицій цього торжества є святкова вечеря, на яку треба покликати близьких людей. На стіл обов’язково варто подати випічку з горіхами.

Головним продуктом харчування у свято є горіхи. До храмів несуть домашні та покупні волоські горіхи, фундук, мигдаль, арахіс. Під час вечірньої трапези їх з’їдають першими на голодний шлунок.

Не буде порушенням принести в храм сезонні фрукти – яблука, сливи, виноград, груші. З них прийнято готувати зимові заготовки. Можна святити мед і воду в пляшках, а також запросити священика додому для освячення колодязя.

Ще один продукт, що святять на Горіховий спас, це хліб і будь-які борошняні вироби. У наших предків це свято асоціювалося зі жнивами. З перших молодих колосків пекли паляницю й обприскували святою водою, щоб у домі завжди був достаток.

16 серпня до храму можна нести не тільки їжу і питво. За традицією в кошики також кладуть різні полотна, сорочки, вишиванку. Матеріал обов’язково має бути з натуральних рослин. Такий звичай з’явився через те, що наприкінці літа селяни збирали льон, виготовляли з нього волокно і пряли тканину. Освячений одяг – це популярний подарунок, що дарують на Горіховий Спас. Вважається, що він наповнює тіло здоров’ям і силою.

Є й заборонені речі, які священики можуть відмовитися освячувати. Це, наприклад, кров’яна ковбаса. Хоча Успенський піст уже закінчився і м’ясо їсти можна, кров за Біблією вважається нечистим продуктом. Також не варто святити спиртне, цигарки і предмети розкоші (годинники, ювелірні прикраси).

Що не можна робити на Горіховий Спас

Наостанок розглянемо, що не можна робити в Горіховий Спас. Як і інші церковні свята, він приносить із собою низку заборон. Важливо запам’ятати:

  • не лайтеся і не ображайте людей;
  • не викидайте їжу;
  • не відмовляйте в допомозі;
  • не переїдайте.

Варто уникати домашньої роботи – прання, прибирання та будь-якої іншої. Краще зробити всі справи до настання торжества.

Також в народній традиції існували і свої прикмети, пов’язані з цим святом. Так, наші предки вірили, якщо багато горіхів вродило, значить наступного року хліба буде теж багато. Казали, що сонце починає йти на осінь, тобто дні стають коротшими і холоднішими.