Про це пише Rzeczpospolita.

Як повідомляє МЗС, наразі в Польщі перебуває 21 російський дипломат — в Посольстві у Варшаві та генеральних консульствах у Гданську і Кракові. Це третина складу, який працював у країні ще три роки тому. Значна частина буде видворена в березні 2022 року — після того, як  Агентство внутрішньої безпеки встановило, що 45 осіб працювали під дипломатичним прикриттям. Серед них — офіцер, який курував архівіста РАЦСу у Варшаві Томаша Л., підозрюваного у шпигунстві. У 2024 році ще трьох працівників консульства в Познані було вислано, а саму установу закрили у відповідь на гібридну війну Росії проти Польщі.

Підґрунтям для цього стали факти, що псевдодипломати причетні до підготовки терактів — самозаймистих посилок в літаках. Як розповів журналіст Збігнєв Парафіянович, диверсанти використовували прикриття консульства РФ у Познані. Полковник Яцек Мьонка, колишній керівник контррозвідки Агентства внутрішньої безпеки, вважає це дуже ймовірним і підкреслює: без вагомих доказів консульство б не закрили. Якщо було зафіксовано участь російського розвідника в терористичній операції — це велика поразка Москви.

У країнах ЄС статус дипломатів мають близько 2000 росіян. Служби оцінюють, що 20% з них — офіцери розвідки. Це означає, що Європою можуть вільно пересуватися близько 400 агентів, готових до гібридних атак. Про це заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський у Брюсселі.

З 1 червня 2024 року, згідно з рішенням Сікорського, переміщення російських дипломатів і їхніх родин обмежено територією консульського округу. Всі виїзди за його межі — лише з дозволу МЗС та повідомлення через дипломатичний протокол. За три дні до поїздки дипломат має вказати ціль, маршрут, транспорт (навіть номери потягів чи авто). Хоча за жодним запитом відмов не було, МЗС не розкриває маршрутів.

Чехія вже рік тому запропонувала запровадити заборону на пересування російських дипломатів у межах Шенгену. Експерти схвалюють ініціативу. Полковник Мьонка зазначає, що обмеження мобільності — ефективний метод боротьби з розвідниками під дипломатичним прикриттям. Колишній заступник керівника розвідки УОП Пйотр Нємчик додає: розвідники ніколи не зустрічаються зі своїми агентами в країні служби — такі зустрічі проходять за кордоном, наприклад, у Відні чи на Мальорці.

Журналіст Збігнєв Парафіянович наголошує: це єдиний ефективний шлях. Хоча дипломати РФ у Польщі під жорстким наглядом, їхні колеги з сусідніх країн — ні. В умовах Шенгену вони можуть діяти в Польщі, а в разі провалу — скористатися імунітетом. До того ж польські дипломати в Росії самі живуть у подібних обмеженнях.

У виконавців підпалів — часто громадян Білорусі й України. Навіть кілька відсотків серед 1,5 мільйона українців і 310 тисяч білорусів у Польщі — це вже велика база для вербування, каже Парафіянович.

Чому ЄС досі не підтримав чеську ініціативу? Полковник Мьонка припускає: через відсутність єдності в Євросоюзі, де є країни з проросійською позицією, що видно вже понад три роки у їхній реакції на агресію РФ проти України.

МЗС Польщі не відповіло прямо, чи блокує виїзди дипломатів РФ до Чехії, але підтвердило: Польща підтримує чеську ініціативу обмежити пересування російських дипломатів країнами акредитації. Однак спеціальної угоди між Варшавою і Прагою немає.

Керувати диверсійними групами через месенджери на кшталт «Телеграму» складно, потрібні особисті зустрічі без електронних слідів. Саме для цього і використовуються «дипломати», каже Пйотр Нємчик.