Уже багато років в репертуарі “Терції” є пісня Ігоря Білозіра “Весільний марш” (у народі більш відома як “Чарочка вина”), без якої не обходиться жоден сольний концерт піккардійців. В останні кілька років акапельна формація збагатила свою програму ще двома піснями Білозіра — “Батьківське жито” і “Квіти у росі”. Цими днями – прем’єра студійної версії “Батьківського жита” (слова Романа Кудлика, музика Ігоря Білозіра; аранжування Володимира Якимця; з репертуару Оксани Білозір і ансамблю “Ватра”).

“Пісня “Батьківське жито” знайома кожному учаснику нашого колективу з дитинства, — розповідає художній керівник вокальної формації “Піккардійська Терція” Володимир Якимець. – Свого часу вона звучала скрізь і швидко знайшла шлях до сердець мільйонів слухачів. Ігор Білозір – один із тих українських композиторів, який вплинув на те, якою є “Терція”.  Так само як і Володимир Івасюк, Микола Мозговий, Богдан Весоловський та багато інших. А наш колектив завжди із шаною та вдячністю пам’ятає тих, хто формував нас, співтворив наше творче обличчя. Тож пісні цих композиторів обов’язково були, є і будуть у нашому репертуарі. Намагаємося продовжити їхнє музичне життя, попри те, що їх уже немає з нами”.

“Батьківське жито” в “Терції” звучить максимально наближено до оригіналу. “Ця пісня – проста та геніальна, тож ми намагалися зберегти в ній її позитивний настрій та музичне світло, яке заклали талановиті автори, – додає Володимир Якимець. — Впевнений, якби не трагічна смерть Ігоря Білозіра у 2000-му році, він би ощасливив нас ще багатьма хітами — як патріотичними, так і ліричними й розважальними. Уся творчість Ігоря Білозіра — невичерпне джерело української національної культури. Не маємо права дати йому висохнути”.

До 70-річчя Ігоря Білозіра в Україні відбуваються концерти пам’яті композитора. Зокрема, “Піккардійська Терція” бере участь у двох концертних програмах в Національному театрі ім. М. Заньковецької у Львові 25 березня.

Ігор Йосипович Білозір (24 березня 1955 — 28 травня 2000) — видатний український композитор, співак, народний артист України, лідер вокально-інструментального ансамблю “Ватра”. Його творчість стала важливою частиною української музичної культури, а трагічна загибель — символом боротьби за національну ідентичність.

Ігор Білозір народився у місті Радехів Львівської області. Ще у школі він почав писати пісні, а його перший професійний запис відбувся у 1969 році на Львівському радіо. Навчався у Львівському музично-педагогічному училищі та Львівській консерваторії, де здобув освіту диригента. У 1979 році став художнім керівником і солістом ансамблю “Ватра” Львівської філармонії, який виконував більшість його творів.

Ігор Білозір залишив після себе багатий музичний спадок, який включає естрадні пісні, камерно-інструментальні композиції, твори для оркестру та театральну музику. Серед його найвідоміших пісень — “Пшеничне перевесло”, “Мамина світлиця”, “Весільний марш”, “Ніби вчора”, “Коханий”. Його творчість здобула визнання не лише в Україні, але й у США, Канаді, Німеччині та Польщі.

8 травня 2000 року Ігор Білозір був жорстоко побитий у Львові через виконання українських пісень у кав’ярні. Нападники, які хотіли слухати російський шансон, завдали композитору важких травм. Після 20 днів боротьби за життя він помер у лікарні. Його похорон став масовою акцією, на яку зібралися понад 100 тисяч людей.

На честь Ігоря Білозіра у Львові встановлено пам’ятник, а його квартира перетворена на музей. Його творчість продовжує надихати нові покоління музикантів, а пам’ять про нього залишається живою у серцях українців.

Одна із найпопулярніших пісень композитора, якщо вірити стримінгам — «Коханий». Білозір написав музику на вірш Петра Запотічного. Пісню подарував тодішній дружині Оксані Білозір, яка і стала першою виконавицею майбутнього хіта. Це було типове диско 80-х, із модним на той час синтезаторським звучанням. Коли Білозір літав у США писати музику для реклами, то познайомився із Квіткою Цісик. На той момент співачка якраз готувала альбом українських пісень “Два кольори”. І однією із них стала пісня “Коханий” Ігоря Білозіра, яка на диску називалася Autumn Love.