Про це розповіли у МВС України під час презентації фільму “Повернення. Герої на щиті”, передає “Громадське”.
Ознаками тортур є не лише застосування фізичної сили, але й неналежні умови утримання — недостатнє харчування, ненадання медичної допомоги тощо.
Правоохоронці розповіли, що часто дату загибелі людини важко встановити через стан тіл, які повертають росіяни.
Для упізнання загиблих застосовують два підходи — за візуальними ознаками (тату, пірсингами, одягом тощо) та ДНК-аналізом. Та навіть ті 4600 людей, яких упізнали за зовнішністю, проходять ДНК-аналіз.
Наразі неідентифікованими залишаються понад 3 тисячі тіл. На місяць фахівці встановлюють 500-700 ДНК-профілів, але матеріалів на аналіз може надходити більше. Сам аналіз може тривати від кількох днів до кількох місяців. Через це в лабораторіях можуть утворюватися «черги».
З репатрійованими тілами працюють 400 експертів (ще кілька місяців тому їх було 300) Оскільки експертів бракує, в Україні продовжують підбирати людей із відповідною освітою.
В окремих випадках залучають фахівців із міжнародної комісії з питань зниклих безвісти. Наприклад, коли родичі зниклого не погоджуються з результатами аналізів. Однак міжнародні фахівці зазвичай підтверджують результати українських експертів.
Також, за даними МВС, значно зросло навантаження на слідчих — 70 тисяч кримінальних проваджень за фактами зникнення людей за особливих обставин розслідують усього 2 тисячі правоохоронців.
Раніше журналісти Суспільного отримали від контррозвідки СБУ відеозапис, на якому російський військовий визнає свою причетність до страти українського полоненого.
