Про це йдеться у статті Інституту Гудзона.

Аналітики зазначають, що Росія критично залежить від залізничних та водних шляхів постачання, тому першочерговими цілями мають стати:

  • Волго-Донський канал — 63-мильний (101,38 км) водний шлях, який з’єднує Каспійське та Чорне моря й використовується для перекидання військових кораблів та вантажів. Пошкодження шлюзів здатне зупинити весь рух.
  • Транзитні маршрути Китай–Росія — прикордонні переходи Манчжурія–Забайкальськ і Суйфеньхе–Погранічний, через які надходять товари подвійного призначення для російського ВПК. Диверсії в радіусі 160 км від кордону могли б суттєво уповільнити ці поставки.
  • Кримський міст та перешийкові мости — Чонгарський, Сиваський і Генічеський. Захід, на думку експертів, має надати Україні далекобійну зброю (зокрема ракети Taurus), здатну повністю вивести їх з ладу.
  • Залізничні мости та підстанції — замість атак на рухомі поїзди пропонується вражати ключову інфраструктуру, яку важко відновити, адже російська мережа щодня перевозить до 30 тис. тонн боєприпасів та палива.

Окрім логістики, експерти вважають критично важливими удари по військовій інфраструктурі та виробництві:

  • Завод з виробництва дронів Shahed у Татарстані — головний майданчик для зборки іранських БПЛА. Навіть часткове його пошкодження матиме символічний і практичний ефект, хоча існують ризики жертв серед робітників і студентів, які там працюють.
  • Нова військово-морська база РФ в Абхазії (Очамчире) — будується після втрат Чорноморського флоту у Криму, але, на думку експертів, лишається вразливою до українських дронів.
  • Російські бази Тихоокеанського флоту — не воюють напряму проти України, але підтримують логістику і відволікають сили Заходу. Експерти радять креативні підходи: прихована доставка морських дронів контейнеровозами або використання далекобійних БПЛА.
  • Придністров’я — на думку авторів, контроль України над регіоном, де розташований обмежений і застарілий російський контингент, послабив би тиск на Одесу, хоча операція має високі ризики.

Публікація Гудзонського інституту з’явилася на тлі інтенсивних дискусій у США та Європі щодо розширення військової допомоги Києву. З початку повномасштабного вторгнення Україна успішно застосовує дрони та високоточну зброю для ураження російських об’єктів у Криму, Бєлгородській, Курській та інших областях РФ. Водночас Захід досі не надав Києву всієї номенклатури далекобійних ракет, обмежуючи можливості ЗСУ бити по цілях у глибині Росії.

Аналітики Інституту наголошують: удари по стратегічних вузлах логістики та виробництва можуть не лише знизити військовий потенціал Москви, а й змусити Кремль усвідомити зростання політичної та економічної ціни війни.