Про це повідомив міністр оборони Рустем Умєров.

Основний фокус закупівель — на технологіях, які дають результат вже сьогодні. У межах цього було підписано 279 контрактів на безпілотники, РЕБ, наземні роботизовані комплекси на суму 77,2 млрд грн.

Також продовжуються системні закупівлі боєприпасів, зокрема артилерійських снарядів та мінометних пострілів. Для бригад першої лінії було спрямовано 12,3 млрд грн на бойові частини — на дрони, засоби РЕБ та транспорт для мобільних груп.

Раніше директор Департаменту політики закупівель Міноборони Гліб Канєвський повідомив, що У першому кварталі 2025 року державна закупівельна агенція Міністерства оборони — Державний оператор тилу (ДОТ) — законтрактувала майна тилового забезпечення на суму 44,8 млрд грн.

Зокрема, у першому кварталі було законтрактовано:

  • харчування — на 21,4 млрд грн;
  • речове майно — на 16,4 млрд грн;
  • паливо-мастильні матеріали (ПММ) — на 7 млрд грн.

Канєвський зазначив, що проведення тендерів наперед дозволяє бізнесу краще планувати виробництво, а військовим — своєчасно отримувати необхідне забезпечення.

Нагадаємо, заступник міністра оборони Іван Гаврилюк підтвердив  інформацію про плани Міноборони об’єднати ДОТ і АОЗ. Однак, за його словами, об’єднання ДОТ та АОЗ планується після завершення воєнного стану.

«За пропозицією партнерів, розпочинається така робота в масштабах дорожніх картах з терміном виконання після завершення воєнного стану», — зауважив Гаврилюк.

Джерело у Міноборони розповіло, що очільником об’єднаної агенції планують призначити Жумаділова.

Водночас членкиня Громадської антикорупційної ради при Міноборони, журналістка Тетяна Ніколаєнко наполягає, що хоч об’єднання і планують після завершення воєнного стану, але зараз створюють комісію з реструктуризації, яку очолить Арсен Жумаділов. І це фактично дозволить йому продовжувати керувати двома агенціями одночасно.

“Я от щиро впевнена, що в ДОТ є достойні фахівці, які б могли його очолити. Може, без красивої публічної історії, але які вміють працювати руцями. Попри те, наразі все виглядає як задачка з рішенням під одного керівника, якому довіряє міністр”, – зазначила Ніколаєнко.

Контекст

24 січня наглядова рада АОЗ продовжила повноваження директорки Марини Безрукової, оформивши це як додаткову угоду до контракту.

Однак міністр оборони заявив, що замість Безрукової АОЗ очолить Арсен Жумаділов, який тоді очолював Державний оператор тилу. Також Умєров заявив про відкликання двох представників держави з наглядової ради — директора БФ Повернись живим Тараса Чмута та колишнього заступника міністра оборони Юрія Джигира.

Раніше журналісти опублікували розслідування, в якому розповіли, що у листопаді минулого року уряд за поданням міністра оборони Рустема Умєрова забрав з бюджету Міноборони 23 млрд грн і віддав їх Державній прикордонній службі на закупівлю боєприпасів. Вся сума була перерахована за 100% авансом компанії Phu Lechmar, яка не є виробником зброї, а є лише посередником. Журналісти звернули увагу на те, що ця компанія раніше отримувала контракт на постачання боєприпасів ЗСУ і не виконала його. Також журналісти виявили зв’язок цієї компанії з компанією «Львівський арсенал», яка ще за часів міністра оборони Олексія Резнікова отримала повну передоплату в сумі 1,5 млрд грн за постачання снарядів з Європи, але не поставила їх.

Тоді керівниця АОЗ Марина Безрукова коментувала, що ці гроші мали бути використані для укладення додаткових угод із компаніями, які затримувалися через ліцензії. Безрукова стверджує, що умови контрактів, які уклала АОЗ, вигідніші, ніж пропозиції прикордонної служби.

Після цього очільник Центру протидії корупції Віталій Шабунін висловив думку про те, що міністра оборони необхідно відправити у відставку, оскільки він є винним у зриві реформи оборонних закупівель.

Центр протидії корупції (ЦПК) подав заяву до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) про зловживання міністром оборони Рустемом Умєровим службовим становищем.

У Міністерстві оборони пояснюють, що Безрукову звільнено нібито через невиконання запланованих постачань для фронту, зауваження від Генштабу щодо неякісного планування закупівель, проблеми з комунікацією і витоки закритої інформації, що стануть окремим предметом розгляду правоохоронних органів.