Про це інформує Центр протидії корупції.
Законопроєкт передбачає запровадження спеціального режиму для підприємств оборонно-промислового комплексу, які будуть включені до закритого Переліку Міністерства оборони. Службові особи таких підприємств зможуть уникнути кримінальної відповідальності, навіть якщо їхні дії формально містять ознаки злочину, якщо вони були спрямовані на виконання оборонного контракту та мали «суспільно корисну мету».
Документ уже зареєстрували 126 народних депутатів, 123 з яких — із фракції «Слуга Народу».
Заступниця виконавчої директорки ЦПК Олена Щербан зазначає: «Законопроєкт № 13423 фактично легалізує корупцію в оборонній сфері — при чому для заздалегідь погодженого кола постачальників Міноборони. Спочатку ти платиш за “вхід” в список цих постачальників, купуєш собі імунітет і далі можеш завищувати ціни на закупівлі хоч в 100 разів — без жодного ризику».
Відповідно до ініціативи, перелік таких підприємств формуватиме Міноборони без оприлюднення для громадськості. При цьому запроваджується виключна компетенція Генерального прокурора: лише він зможе санкціонувати реєстрацію кримінальних проваджень, повідомлення про підозру, обшуки або арешти у справах щодо цих підприємств.
Документ також передбачає дію такого режиму не лише під час воєнного стану, а ще протягом трьох років після його завершення. Окремо прописано можливість застосування «амністії» заднім числом — навіть якщо правопорушення було вчинено до включення підприємства до Переліку, але під час воєнного стану.
Антикорупційні органи, зокрема НАБУ та САП, втратять можливість незалежно розслідувати такі справи, що, за оцінками експертів, створює умови для безкарності та концентрації впливу в руках окремих посадовців. Центр протидії корупції наголошує на ризиках вибіркового застосування закону та можливому зловживанні бюджетом оборонних закупівель, який може сягнути семисот п’ятдесяти мільярдів гривень.
Нагадаємо, Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) виявило активи на суму понад 1 мільярд гривень, пов’язані з масштабною корупційною схемою. Її організували посадовці державних адміністрацій у змові з комерційними компаніями, привласнюючи бюджетні кошти через фіктивні державні закупівлі.
