У соцережах набирає популярності флешмоб за дотримання закону про українську мову на телебаченні під хештегом #заТБукраїнською. 30 грудня акцію ініціювала громадська організація «Відсіч», пізніше її підтримали відомі публічні особистості, політики, діячі.

В анонсі флешмобу наголошувалося, що «олігархічні телеканали продовжують щоденне зросійщення мільйонів людей».

«Перш за все – через формально українські фільми та серіали. Які за законом мають демонструватися українською мовою, але масово демонструються російською. Причому дія у цих серіалах відбувається як правило в якійсь абстрактній російськомовній країні, що дозволяє демонструвати їх на території Росії та її союзників» — йдеться в повідомленні.

Автори також окремо пригадали про випущений «Кварталом-95» російськомовний серіал «Свати», який показує як український телеканал «1+1», так і пропагандистська «Росія-1».

А на 1 лютого автори флешмобу анонсували акцію: о першій годині дня небайдужі зберуться біля Держкіно (вул. Лаврська, 10), щоб виступити за дотримання закону про українську мову. Зі слів ініціаторів кампанії, 2022 рік має стати роком української мови на телебаченні.

У соцмережах тим часом флешмоб підтримали багато публічних особистостей.

Ведучий та журналіст Віталій Портніков зазначив, що з перших днів своєї роботи вважав, що у нас має бути своє, українське та конкурентноздатне телебачення, а не «російська провінція».

Нардеп від партії «Європейська Солідарність» Микола Княжицький закликав небайдужих приєднуватися до акції і також нагадав про «Сватів».

Письменниця Оксана Забужко просто перепостила оригінальний допис.

Журналістка Дарія Гірна зазначила, що до цього часу шість національних телеканалів продовжують транслювати фільми і серіали російською без дубляжу.

«Починаючи від Савіка Шустера закінчуючи «Сватами». Досі шість загальнонаціональних телеканалів продовжують показувати фільми і серіали російською мовою без дубляжу. Коли періодично вмикаю телик, таке враження, що машина часу доправила мене на початок 2000-х. Це несправедливо, по-перше, щодо колег по цеху для яких закон – не пустий звук, але в першу чергу щодо глядачів, які очікують україномовного контенту в Україні на загальнонаціональному ТБ» — пише вона.

Кінорежисер В’ячеслав Бігун написав, що «за ТБ українською» — це те саме, що «за Україну».

Журналіст Андрій Сайчук написав, що давно не дивиться українське ТБ, тому що там мало «українського».

«Я сам не дивлюся українське ТБ вже багато років. В першу чергу через те, що там мало українського. Натомість дуже багато “російського”, “малоросійського”, “совєтського”, просто некультурного. Причому контент може бути неукраїнським, навіть якщо він озвучений українською. Гадаю, це зрозуміло» — пише він.

Актор Олександр Ляскович пише, що «лише потужні спільні дії дозволять звільнити телебачення від впливів “русского міра” і змусять усіх виконувати закон».

Сценарист та музикант Микола Бровченко впевнений, що «мова як культурний код нації – така ж важлива, як економіка та політика країни».

«Ми всі з вами — велетенський масив однієї партії: партії безпартійних громадян однієї країни — Україна. Щоб звільнити цю землю від колонізаторських наративів і впливу, чистимо простір, насичуємо його своїм, рідним», — пише він.

Тим часом, два заклади на території арт-заводу «Платформа» звинувачують у регулярному ігноруванні української мови.

Фото: Фейсбук