Про це повідомляє Euractiv.

Однак зазначається, що попри плани блоку, глибокі суперечності між країнами-членами свідчать про те, що лише деякі з запропонованих кроків, якщо взагалі якісь, можуть бути реалізовані.

Згідно з внутрішнім звітом ЄС щодо торговельної угоди з Ізраїлем, з яким минулого місяця ознайомилося видання Euractiv, ЄС виявив «ознаки порушення» зобов’язань у сфері прав людини.

На основі цього Європейська служба зовнішніх дій (EEAS) підготує спеціальний документ із варіантами відповідних заходів. Цей документ буде представлено послам ЄС у середу, 10 липня.

У проєкті документа очікується перелік таких санкційних інструментів:

  • повне або часткове призупинення дії угоди про асоціацію з Ізраїлем,
  • введення адресних санкцій проти окремих ізраїльських урядовців, військових або радикальних поселенців,
  • торговельні обмеження,
  • ембарго на постачання зброї,
  • призупинення наукового співробітництва.

Зазначається, що більшість з цих заходів уже обговорювались у попередніх переговорах.

Очікується, що міністри закордонних справ ЄС обговорять документ на зустрічі в Брюсселі 15 липня — це буде останнє засідання перед літніми канікулами. Саме цей день вважається також неофіційним дедлайном, до якого Ізраїль має продемонструвати покращення гуманітарної ситуації в Газі.

Ізраїль уже публічно засудив аналіз ЄС, назвавши його «обурливим» та «таким, що має серйозні методологічні недоліки».

«Перше завдання — змінити поведінку на місцях (…). Якщо ситуація не покращиться, тоді можна буде говорити про подальші заходи», — заявила головна дипломатка ЄС Кая Каллас.

За даними видання, наразі лідери ЄС уникають чіткої позиції з цього питання. Вони закликали міністрів закордонних справ «продовжити обговорення подальших дій» залежно від розвитку ситуації на місцях, але не зробили жодної однозначної заяви.

Згідно з чинними правилами, повне або навіть часткове призупинення дії угоди про асоціацію між ЄС та Ізраїлем потребує одностайної згоди всіх держав-членів, однак це видається малоймовірним через позицію таких ключових союзників Ізраїлю, як Німеччина, Чехія та Угорщина.

Крім того, Європейська комісія, яка відповідає за торговельну політику ЄС, також, не підтримує запровадження масштабних економічних санкцій.

Як пише Euractiv, Запровадження ембарго на постачання зброї також навряд чи відбудеться, особливо враховуючи, що Німеччина — найбільший європейський постачальник озброєння до Ізраїлю — швидше за все, не підтримає цю ініціативу.

Водночас адресні санкції проти окремих осіб — за аналогією до тих, що вже були введені Великою Британією, Австралією, Канадою, Новою Зеландією та Норвегією — розглядаються дипломатами ЄС як найреалістичніший варіант.

10 червня п’ять держав-союзників США оголосили про санкції проти ізраїльських міністрів Ітамара Бен-Гвіра (безпека) та Безалеля Смотрича (фінанси). Обох політиків, відомих ультраправою позицією, звинувачують у розпалюванні насильства проти палестинців на Західному березі, закликах до їх примусового виселення та в екстремістській риториці.

Міністри закордонних справ країн, що ініціювали санкції, заявили, що їхня політика не суперечить підтримці Ізраїлю як держави, але спрямована на захист міжнародного права та прав людини.

Тим часом У США пропонують передати Ізраїлю бомбардувальники B-2 та протибункерні бомби.