Про успішну операцію повідомив проінформований співрозмовник, пише УП.
За попередніми даними української сторони, внаслідок атаки безпілотників СБУ було пошкоджено п’ять резервуарів із сирою нафтою, кожен місткістю по 20 тисяч кубометрів.
Технологічне значення станції «Самара»
ЛВДС «Самара» є ключовим складником нафтотранспортної інфраструктури Росії. Саме на цій станції відбувається складний технологічний процес: змішування високо- та низькосірчаної нафти, що надходить із різних родовищ. Це необхідно для створення стабільного сорту Urals, який країна-агресор відправляє на експорт.
Ураження такої вузлової точки має прямий вплив на економіку РФ. Як зазначає джерело, виведення станції з ладу знижує здатність Росії формувати експортні партії та виконувати умови контрактів.
«Порушується баланс сировини, зростають витрати на логістику й зберігання, а також виникають ризики зриву постачань. Як наслідок, Росія отримує дедалі менше доходів від продажу нафти, котрі може спрямовувати на війну проти України», — підкреслив співрозмовник.
Дані про власника та реакція РФ
За інформацією видання The Moscow Times, станція «Самара» належить до АТ «Транснєфть – Дружба» — це філія ПАТ «Транснєфть», яка безпосередньо управляє нафтопроводом «Дружба».
Зі свого боку, губернатор Самарської області Вячєслав Федорищев підтвердив факт нічної атаки на промислове підприємство в регіоні. Він заявив про «падіння БпЛА» та повідомив, що, за офіційними даними російської сторони, загиблих і постраждалих внаслідок інциденту немає.
Пошкодження резервуарного парку та порушення роботи диспетчерської станції створюють суттєві логістичні виклики для російської нафтової промисловості, змушуючи агресора витрачати додаткові ресурси на відновлення стратегічного об’єкта.
Контекст
Нагадаємо, напаредодні агентство Bloomberg повідомляло, що Україна може вже сьогодні, 21 квітня, відновити транспортування нафти до Угорщини та Словаччини через нафтопровід «Дружба» — на цю дату заплановані технічні випробування системи.
Транзит нафти через «Дружбу» зупинився наприкінці січня 2026 року. Україна пояснювала це наслідками російських обстрілів. Саме через цей нафтопровід Угорщина та Словаччина отримували більшість нафти.
У відповідь Угорщина заблокувала позику обсягом 90 мільярдів євро для України від ЄС до моменту відновлення постачання. Словаччина, своєю чергою, заявила, що не надаватиме Україні екстрені постачання електроенергії, доки «Дружба» не запрацює.
Україна наголошувала, що транзит зупинився через російські атаки, і пропонувала Європейському Союзу використовувати альтернативні маршрути для постачання нафти до Угорщини та Словаччини, зокрема нафтопровід «Одеса — Броди».
Водночас Угорщина та Словаччина посилалися на супутникові знімки, які, за їхніми твердженнями, свідчили про відсутність пошкоджень самого трубопроводу. Через це зупинку «Дружби» там вважали політичним рішенням і способом шантажу.
