Про це пише Bloomberg.
Значне скорочення експорту спостерігалося переважно через порти західної Росії, особливо через Усть-Лугу. У грудні кількість відвантажень із цього порту зменшилася на 25% порівняно з жовтнем. За даними Bloomberg, щонайменше п’ять вантажів скасували у другій половині грудня.
Водночас незначний інцидент на помповій станції та атака українських дронів на Усть-Лугу не мали суттєвого впливу на загальне зниження обсягів експорту. Ймовірно, частина нафти була переспрямована до тихоокеанського порту “Козьміно”, який у грудні встановив рекорд, експортувавши 993 000 барелів на добу.
Хоча фізичні обсяги експорту впали, часткову компенсацію Кремль отримав через зростання цін на російську нафту. За даними Argus Media, ціна бареля нафти в Балтійському та Чорному морях зросла на $2,50 за тиждень до 5 січня, а ціна тихоокеанської марки ESPO піднялася на $2,70. Загальна вартість тижневого експорту становила $1,35 млрд, що лише на $20 млн менше порівняно з попереднім тижнем.
Скорочення експорту відбувається на тлі затримки з переглядом квот для Росії в рамках угоди OPEC+. План збільшення видобутку було перенесено на квітень 2025 року, а російська квота залишається на рівні 8,978 млн барелів на добу. Уряд Росії також зобов’язався скоротити видобуток до вересня, щоб компенсувати перевищення торішніх квот.
У чотиритижневий період до 5 січня постачання до азійських клієнтів Росії зменшилися на 19% порівняно з квітневим піком і становили 2,71 млн барелів на добу. Найбільші споживачі — Китай та Індія.
Постачання до Європи повністю припинилися, а до Туреччини зросли до 210 000 барелів на добу.
Зменшення об’ємів російського експорту нафти є частиною ширшої тенденції скорочення доходів Кремля від енергоресурсів. Нафтовий сектор Росії, який є ключовим джерелом валютних надходжень, стикається з тиском через міжнародні санкції та обмеження цін. Ця ситуація, у поєднанні зі зменшенням попиту на російську нафту, свідчить про посилення економічного впливу санкцій на енергетичний сектор країни.
