Про це йдеться у розслідуванні видання «BBC».

Журналісти з’ясували, що 40-річна росіянка використовує свій Telegram-канал із аудиторією понад 21 тисяча підписників для просування «вигідних» контрактів у складі так званого елітного міжнародного батальйону.

Видання задокументувало щонайменше 500 випадків, коли Азарних надавала фальшиві запрошення громадянам Сирії, Ємену та Єгипту, що дозволяли їм легально в’їхати до Росії. Більшість чоловіків вірили, що їм пропонують цивільну роботу з охорони нафтових об’єктів, проте після прибуття їх під тиском відправляли до вербувального центру в Брянську.

Один із ошуканих сирійців на ім’я Омар розповів, що Азарних вимагала від рекрутів по 3 000 доларів із їхніх «підйомних» виплат в обмін на обіцянку залишити їх у тилу. Натомість після десяти днів формального навчання чоловіки опинилися в зоні активних бойових дій на передовій.

Росіянка особисто забирала у найманців паспорти, а одному з них навіть надіслала відео, на якому спалює його документ після того, як він відмовився йти на штурм. Більшість іноземців підписували контракти російською мовою, якої не розуміли, і лише згодом дізналися, що угоди продовжуються автоматично до кінця війни.

Свідчення Омара та інших іноземців малюють жахливу картину ставлення російського командування до іноземних найманців: тіла загиблих пакують у сміттєві мішки та залишають під деревами, а тих, хто намагається дезертирувати, погрожують розстріляти або ув’язнити.

Сама Поліна Азарних у відповідь на запит журналістів відкинула всі звинувачення, назвавши розслідування «непрофесійним». Вона пригрозила медіа позовом за наклеп, додавши у грубій формі, що її клієнти можуть залишити свої претензії при собі.

Експерти зазначають, що подібні схеми стають дедалі поширенішими через гостру потребу Кремля у «гарматному м’ясі» та небажання проводити нову хвилю відкритої мобілізації всередині Росії. Використання іноземців, які перебувають у вразливому правовому статусі, дозволяє агресору мінімізувати соціальне невдоволення серед власного населення.

Наразі правозахисники намагаються знайти шляхи допомоги ошуканим громадянам, проте з відібраними документами та під постійним наглядом на фронті їхні шанси на порятунок залишаються мінімальними.