Про це повідомляє Financial Times.
Генеральна директорка Euroclear Валері Урбен у листі до президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн та президента Європейської ради Антоніу Кошти зазначила, що використання російських активів для надання допомоги Україні може бути сприйняте поза межами ЄС як “конфіскація”.
За її словами, це може налякати інвесторів у європейський державний борг, зокрема суверенні фонди та центральні банки, які розцінюватимуть такий крок як порушення верховенства права.
Урбен також звернула увагу на ризики, пов’язані із зобов’язанням інвестувати російські кошти в безвідсоткові спеціальні боргові інструменти. Це, за її словами, гарантовано призведе до контрзаходів з боку Росії та потенційно до юридичних позовів, від яких Euroclear має бути захищений.
Гендиректорка розраховує, що механізм “репараційного кредиту” передбачатиме безумовні гарантії, що покриватимуть усі ризики депозитарію: відплату з боку Росії та інших держав, ризики ліквідності та “усі інші ризики, пов’язані з придбанням цього фінансового інструмента”.
Ідея “репараційної позики” у розмірі до 140 млрд євро, що базується на заморожених російських активах, була висунута 10 вересня. Завдяки цьому механізму Україна могла б отримувати 45 млрд євро щороку протягом 2026–2028 років.
23 жовтня ЄС відтермінував рішення щодо “репараційного кредиту” до грудня. Від цього рішення залежить ухвалення нової кредитної програми між Україною та МВФ.
