Про це повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на поінформовані джерела.
За інформацією видання, топменеджери ExxonMobil нещодавно обговорили можливе повернення корпорації до масштабного енергетичного проєкту в Росії. Переговори з американського боку веде старший віцепрезидент Ніл Чепмен, тоді як «Роснефть» представляє її генеральний директор Ігор Сєчін, який перебуває під санкціями США. Для таких зустрічей Exxon отримала ліцензію від Мінфіну США.
Процес почався ще після виходу компанії з Росії у 2022 році, але значно пришвидшився у січні 2025-го, коли Трамп склав присягу. У лютому представники урядів США і Росії зустрілися в Ер-Ріяді для переговорів про припинення війни, де Москва пообіцяла американським корпораціям нові інвестиційні можливості, включно з Арктикою. За даними джерел, саме після цього відбулася закрита зустріч Чепмена та Сєчіна в Досі (Катар).
Одним із ключових бар’єрів для повернення Exxon було питання власності. Після виходу корпорації у 2022-му Кремль заблокував продаж її частки в консорціумі «Сахалін-1», а пізніше націоналізував її, що Exxon назвала «експропріацією». Проте під час саміту на Алясці диктатор Володимир Путін підписав указ, який зняв заборону для іноземних компаній володіти акціями структури, що управляє «Сахаліном».
Exxon висуває низку умов для повернення, серед яких — постачання сучасного обладнання та запчастин, а також підтримка американською владою у скасуванні окремих санкцій.
За даними WSJ, ExxonMobil може зіткнутися з абсолютно іншими умовами бізнесу в Росії: економіка країни перебуває під тиском санкцій, високої інфляції та процентних ставок, а випадки конфіскації іноземних активів стали звичним явищем. До того ж Кремль посилив контроль над енергетичною галуззю.
Ринок збуту також змінився: Європа відмовилася від російської нафти, тоді як основними покупцями залишаються Індія та Китай. При цьому більшість угод здійснюється через непрозорі компанії в ОАЕ.
«Сахалін-1» — нафтово-газовий консорціум на острові Сахалін і шельфі Охотського моря, створений у 1995 році. ExxonMobil володіла 30% акцій і була оператором проєкту спільно з «Роснефтью», японськими та індійськими компаніями. У 2005-му розпочався експорт нафти, здебільшого до азійських країн.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Exxon оголосила про вихід із Росії, скоротила видобуток і списала активи на понад $4 млрд. Москва заблокувала продаж частки корпорації, а потім вивела її з консорціуму.
У квітні 2025-го відновив роботу підсанкційний завод із виробництва скрапленого газу Arctic LNG 2, що підтвердило: Москва готова робити поступки іноземним гравцям задля розвитку енергетики. Трамп у свою чергу прагне використати ці можливості, аби схилити Росію купувати американські технології замість китайських. Це розглядається у Вашингтоні як частина стратегії з ослаблення зв’язків між Москвою і Пекіном.
