Про це повідомив Касим-Жомарт Токаєв , передають росЗМІ.
Токаєв назвав ситуацію, за якої через рахунки одного банку було «прогнано» понад 7 трильйонів тенге (приблизно 14 мільярдів доларів США), обурливим фактом з погляду закону, економіки та національної політики. Президент підкреслив, що такий обсяг нелегальних операцій створює пряму загрозу економічній безпеці республіки.
Попри те, що Казахстан опинився серед лідерів за обсягами незаконного виведення капіталу, реальна кількість судових вироків за такі злочини залишається мізерною, що свідчить про неефективність поточної системи боротьби з фінансовими махінаціями.
Окрему увагу під час наради приділили проблемі так званих «дроп-карт». Протягом минулого року правоохоронці зафіксували понад 6200 випадків використання банківських карток, оформлених на третіх осіб для анонімних переказів.
За даними фінансового регулятора, понад 90% власників таких карток є нерезидентами, переважно громадянами Росії, які дистанційно відкривали рахунки в казахстанських банках після запровадження міжнародних санкцій проти Москви.
Ця заява пролунала на тлі суттєвого посилення тиску з боку міжнародних фінансових інституцій на банки Центральної Азії, які допомагають РФ обходити обмеження.
Токаєв доручив профільним відомствам негайно посилити контроль за операціями комерційних банків та розробити механізми, які унеможливлять використання фінансової системи Казахстану як «пральні» для російських грошей. Влада країни побоюється, що подальше ігнорування таких масштабних транзитів може призвести до запровадження вторинних санкцій проти банківського сектору самого Казахстану.
Наразі триває перевірка інших великих гравців фінансового ринку країни, щоб виявити аналогічні канали транзиту капіталу. Президент наголосив, що боротьба з відмиванням грошей має стати пріоритетом для Агентства фінансового моніторингу, а винні у сприянні незаконним транзакціям мають понести реальну відповідальність, незалежно від посад та статусу банківських установ.
