У тимчасово окупованому Криму стрімко загострюється паливна криза. На автозаправках бензин з’являється лише раз на кілька днів, а черги за пальним розтягуються більш ніж на кілометр. Водночас на півострові тривають масштабні перебої з електро- та водопостачанням, дорожчають продукти, закривається бізнес, а російська окупаційна влада використовує компенсації як інструмент мобілізаційного тиску.

Про це йдеться в матеріалі Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

Масштабні відключення світла і води

У липні 2026 року Крим пережив один із наймасштабніших блекаутів за останній час. Лише за тиждень — із 14 по 20 липня — без електропостачання одночасно залишалися близько 1,4 млн абонентів.

Найскладніша ситуація склалася в Джанкої, Яни Капу та Армянську, де перебої зі світлом фіксували щонайменше вісім із десяти днів після початку блекауту. У Севастополі електроенергію відключали сім днів поспіль. Паралельно виникли серйозні перебої з водопостачанням: в Алушті воду відключали сім днів, у Сімферополі — шість, у Євпаторії — п’ять.

В окремих населених пунктах електрики не було понад десять днів. Зокрема, в Євпаторії з початку липня світло вдень практично не подавали, відновлюючи електропостачання лише вночі на кілька годин.

Керівник окупаційної адміністрації Криму Сергій Аксьонов визнав, що точних термінів відновлення стабільного електропостачання немає.

Дефіцит пального і різке подорожчання продуктів

Через перебої з постачанням пального бензин на кримських АЗС у липні з’являвся лише раз на два-три дні. Черги на заправках сягали понад кілометр, а вартість літра бензину АІ-95 піднялася до 269 рублів, тоді як у перекупників ціна доходила до 300 рублів.

За даними російської статистики, паливо в окупованому Криму коштує на 18% дорожче, ніж у середньому по Росії, а в Севастополі — на 25%.

Водночас суттєво подорожчали й продукти харчування. Порівняно з Краснодарським краєм кефір у Криму коштує дорожче на 167%, яйця — на 149%, білий хліб — на 131%. При цьому ще рік тому низка базових продуктів на півострові була дешевшою, ніж у Росії.

Бізнес скорочується, туристи не приїжджають

Економічна ситуація на окупованому півострові також погіршується. За перші шість місяців 2026 року припинили роботу 398 закладів громадського харчування — це на 42,1% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Деякі виробники втратили до 70% продажів і були змушені шукати нові ринки збуту за межами Криму.

Падає і ринок нерухомості. Вартість подобової оренди житла на Південному узбережжі Криму знизилася на 30–50%, довгострокова оренда в Сімферополі подешевшала приблизно на 13%, а квартири, які раніше здавалися за кілька днів, тепер можуть простоювати тижнями.

На ситуацію впливають мілітаризація півострова, регулярні удари по військових об’єктах російських окупаційних сил, а також проблеми з електроенергією, водою, пальним та інтернетом. Через це туристичний потік різко скоротився, а частина переселених до Криму громадян РФ повертається назад.

У відповідь окупаційна адміністрація намагається підтримати бізнес субсидіями, пільговими кредитами, відстрочками платежів і суттєвими знижками на оренду державного майна.

«Утім, справжня нормалізація життя та подолання кризи в Криму можливі лише після повної деокупації півострова» – зазначається у матеріалі ГУР.

Компенсації лише після військового обліку

За даними Головного управління розвідки, навіть виплати за тривалі перебої зі світлом і водою окупаційна влада використовує як інструмент тиску на місцевих жителів.

Зокрема, у Джанкойському районі чоловікам для отримання одноразової компенсації у розмірі 15 тисяч рублів за понад 48 годин без електро- та водопостачання почали вимагати підтвердження перебування на військовому обліку. Аналогічну вимогу висувають і жінкам із медичною освітою, хоча такого документа немає у затвердженому переліку для оформлення виплат.

У ГУР зазначають, що таким чином російська окупаційна адміністрація використовує навіть гуманітарні компенсації як додатковий механізм контролю та мобілізаційного тиску на населення півострова.

Читайте також: