Зміна пов’язана з версією про українське походження богатиря.

У Лаврі змінили напис біля мощей Іллі

У Ближніх печерах Києво-Печерської лаври змінили табличку біля мощей святого воїна Іллі. Замість напису «Ілля Муромець» тепер зазначено «Ілля Муровець».

У Лаврі пояснюють, що така форма пов’язана з версією про походження богатиря від давнього Моровська на Чернігівщині.

Йдеться про постать, яку ототожнюють із преподобним Іллею Печерським. Його мощі зберігаються у Києво-Печерській лаврі, а в народних переказах він став одним із найвідоміших богатирів.

Завідувач Ближніх і Дальніх печер Олександр Даневич наголосив, що новий напис має підкреслити українське походження історичної постаті.

Муромець чи Муровець: звідки походив богатир

Навколо походження Іллі точаться суперечки багато років. Одна з версій пов’язує богатиря з містом Муром у Росії. Водночас прихильники української версії наголошують на зв’язку з Моровськом, який розташований на Чернігівщині.

За цією версією, образ Іллі Муромця згодом пов’язали з російським містом у межах імперської та радянської історичної традиції. У давніх джерелах водночас згадується Ілля Муровлянин, якого пов’язують із територіями поблизу Києва та Чернігова.

Оновлення напису в Лаврі стало частиною ширшого переосмислення історичних назв та оформлення святині.

Лавра готується до тисячоліття

15 серпня 2026 року Києво-Печерська лавра відзначила 975-річчя. Святиня була заснована преподобним Антонієм у 1051 році та є одним із найдавніших монастирських комплексів України й об’єктом світової спадщини ЮНЕСКО.

У київських печерах зберігаються мощі понад 140 святих. Лавра також готується до свого тисячолітнього ювілею.

Останніми роками у святині триває процес повернення українських історичних та культурних наративів. Зокрема, біля мощей святих встановлюють нові таблички українською мовою.

Російські атаки пошкодили об’єкти Лаври

У червні 2026 року російський дрон типу «Шахед» влучив в Успенський собор Києво-Печерської лаври. Пожежу вдалося швидко загасити, однак було пошкоджено покрівлю храму.

Раніше внаслідок російської атаки зазнали пошкоджень також об’єкти Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», внесені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Зокрема, йдеться про корпус №66 — вхідну частину до комплексу Дальніх печер — та корпус №67, де розташована Аннозачатіївська церква.

Нині у Лаврі тривають роботи з відновлення та збереження пам’яток, а Ближні та Дальні печери поступово повертаються до повноцінної роботи.