Текст спільної заяви опубліковано на шпальтах «Україна Модерна».

Як зазначає співкоординатор проєкту Друге польсько-українське Комюніке Олександр Шевченко – це була перша велика спроба пошуку спільної інтерпретації важких й кривавих сторінок історії взаємостосунків між поляками та українцями у XX столітті.

«Перед лицем повномасштабної російської агресії проти України, ми розуміємо, що будь-які потенційно спірні теми між поляками та українцями можуть і будуть використані нашим спільним ворогом для розсіювання розбрату. Отже, обов’язком обох суспільств є максимально зменшити можливості для таких дій — шукати порозуміння та компромісів між собою. Усвідомлення цього підштовхнуло Центр «КАРТА» до початку роботи над Другим польсько-українським Комюніке, який зрештою підписали 24 історики з обох країн. Цей текст не лише пропонує спільну інтерпретацію важких сторінок історії XX століття, але й запроваджує нову формулу взаємного діалогу на ці теми — усі жертви наші. Ми віримо, що ця формула здатна вивести історичний діалог між Польщею та Україною на якісно новий рівень», – написав Олександр Шевченко.

Він також зазначив, що підписанти не трактують Друге польсько-українське Комюніке як певну фінальну крапку, що завершує пошуки спільної інтерпретації подій XX століття.

Водночас, як зазначають українські історики, які досліджували історію УПА, українсько-польські взаємини і конфлікти у роки Першої та Другої світової воєн, зміст комюніке вийшов суперечливим і неповним.

Історик, редактор «Історичної правди», керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху Володимир Бірчак, який нині боронить Україну, каже, що «задум нібито благородний», але у тексті немає жодного слова про окупацію Східної Галичини поляками після Першої світової війни, жодної згадки про польські диверсії та злочини у Карпатській Україні.

«Проф. Ігор Гирич (Київ), проф. Ярослав Грицак (Львів), проф. Олександр Зайцев (Львів), проф. Леонід Зашкільняк (Львів), проф. Ігор Ільюшин (Київ), проф. Станіслав Кульчицький (Київ), проф. Микола Кучерепа (Луцьк), проф. Олександр Лисенко (Київ), проф. Володимир Трофимович (Острог), проф. Юрій Шаповал (Київ). Від сьогодні ви перейшли у категорію тих людей, котрим я не подаю руки. Ймовірно, для вас це немає жодного значення, але хай це буде моєю декларацією», – наголосив він.

Історик та народний депутат України Володимир В’ятрович вважає, що фахівці підписали комюніке в якому головними винуватцями та ініціаторами  конфлікту назвали українських повстанців. Він також зауважив, що текст комюніке від 2024 року не особливо відрізняється від зразка 1994 року, а серед його підписантів є ті самі особи.

Журналіст, історик і головний редактор «Історичної правди» Вахтанг Кіпіані написав: «З приводу польського комюніке, яке підписали й деякі українські історики. Це ж наскільки треба або не розуміти, або свідомо зневажити борців за Україну, щоб звинуватити творців Листопадового чину і УГА. Які завинили перед поляками, що не питаючи дозволу у 1918 році проголосили свою державу і «самовільно» (охуєть, чесно, так і написано!) визначили її кордони. Тобто, коли поляки включали у кордони своєї держави Вільнюс, Гродно і Львів, то вони це робили не «самовільно», треба розуміти, а начебто після консультацій з литовцями, білорусами та українцями чи відповідно до міжнародного права? Угу. Одним словом, хто хоче розібратися, чого поляки поводять себе саме так – читайте. Книга є».

Історик, журналіст та публіцист, співзасновник незалежного ресурсу про українське минуле «Історична правда» Олександр Зінченко назвав текст українсько-польського комюніке гливким.

«Велика кількість формулювань вразливі для критики. Кількість українських жертв — занижена. Кількість польських жертв не ґрунтується на історичних джерелах і потребує суттєвого уточнення… Але один з найбільших «ляпів» Комюніке — це звинувачення українців у «самовільному» визначення кордонів УНР та ЗУНР із Польщею Пілсудського. Пілсудський окупував українські Галичину та Волинь, не маючи на то жодного міжнародного мандату. І це призвело для багатьох бід для українців та поляків», — пояснив він.

Нагадаємо, глава МЗС Польщі Радослав Сікорський провів переговори з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою. За підсумками розмови польський дипломат заявив, що Київ підтвердив відсутність перешкод для проведення ексгумацій жертв Волинської трагедії на території України.