Про це повідомив міністр енергетики Казахстану Єрлан Аккенженов.
За словами очільника відомства, Міністерство енергітики вже надіслало офіційний лист-звернення до Управління з контролю за іноземними активами США (OFAC). Згідно з американським законодавством, саме цей орган має надати дозвіл на проведення транзакції за участю підсанкційної компанії.
Аккенженов підкреслив, що хоча прямих перемовин з самим «Лукойлом» уряд наразі не веде, Казахстан чітко задекларував своє «першочергове право» на викуп часток у межах чинного національного законодавства.
«Лукойл» має значну присутність у нафтогазовому секторі Казахстану, володіючи 5% у гігантському родовищі «Тенгіз» та 13,5% у газоконденсатному родовищі «Карачаганак».
Крім того, російській компанії належать частки у морських проєктах «Женіс», «Аль-Фарабі», «Каламкас-море» та «Хазар», де вона виступає партнером державного оператора «КазМунайГаз». Під тиском санкцій Вашингтона, термін продажу цих активів було встановлено до 28 лютого 2026 року, що створює дефіцит часу для завершення складних угод.
Ситуація ускладнюється тим, що на активи «Лукойлу» претендують і західні гравці, зокрема американська корпорація Chevron, яка вже володіє контрольними частками в «Тенгізі».
Проте Казахстан наполягає на тому, що державний інтерес має бути задоволений першим. Американська влада раніше зробила виняток для казахстанських проєктів «Лукойлу», щоб уникнути потрясінь на світовому енергетичному ринку, але вимога щодо повної деінвестиції росіян до кінця лютого залишається незмінною.
Аналітики зазначають, що викуп цих активів Казахстаном дозволить країні значно посилити державний контроль над нафтовим сектором та гарантувати стабільність експорту через Каспійський трубопровідний консорціум.
Наразі офіційний Вашингтон розглядає заявку Астани, і позитивне рішення OFAC може стати прецедентом м’якої націоналізації активів російського походження в Центральній Азії під прикриттям санкційного режиму.
