Про свою історію Анастасія Леонова розповіла у проєкті “Український свідок”.
За її словами, вона спостерігала за тим, як люди в Росії поступово втрачали здоровий глузд. Дівчина каже, щло їй казали, що “в Києві не можна говорити російською” і що там “живуть фашисти”. Коли Анастасія обурювалася, що була в столиці України і ніяких фашистів там немає, росіяни відповідали, що їй, “мабуть, показують якийсь інший Київ”. Дівчина каже, що поступово починала розуміти, що збожеволіла не вона, а її оточення. Тому у 2015 році вирішила переїхати в Україну.
Анастасія каже, що її бабуся з Києва і вона часто проводила тут канікули, тому переїхала до столиці України, адже добре її знала. Згодом пройшла підготовку на базі “Правого сектору”. Наразі вона є інструктором тактичної медицини і парамедиком ЗСУ. І хоч 25 лютого їй пропонували виїхати за кордон, та вона відмовилась і 6 березня пішла захищати Україну в добровольчому батальйоні, а згодом – у медчастині ЗСУ.
Дівчина скаржиться, бореться з міграційною службою, в якій їй не хочуть давати українське громадянство – через те, що вона росіянка. Проте через справу “Лісника”, де Анастасія є фігуранткою, вона не підлягає екстрадиції.
“В окопах і з пораненими простіше. Вчити цілий батальйон легше, ніж воювати з міграційною службою. Я перебуваю серед найкращих людей світу, Знаю кожного бійця – в кого нежить, в кого бронхіт. Я дуже багато працюю, тому в мене немає часу на образи”, – каже Настя.
Дівчина тако закликає звернути увагу на жінок, які воюють за Україну: форма, яку вони отримують, розрахована на чоловіків. В екстремальних військових умовах це дуже незручно, тому форму доводиться ушивати і пристосовуватись до неї. “Коли будемо звільняти Крим, мені обіцяли купальник у піксель”, – жартує дівчина.
Нагадаємо, мета проєкту “Український свідок” – показати всьому світові правдиву ситуацію в Україні щодо російської агресії.
Фото:
