Про це повідомляє Reuters.

На запитання журналістів про реалістичність плану «репараційної позики», Лагард відповіла: «Враховуючи важливість цього питання та те, що стоїть на кону, я повністю впевнена, що вони знайдуть рішення». Водночас вона наголосила на необхідності дотримання юридичної чистоти процесу:

  • План не повинен порушувати норми міжнародного права, які захищають державні активи інших країн.
  • ЄЦБ раніше застерігав від прямої конфіскації активів РФ через можливі загрози для стабільності євро та міжнародної фінансової системи, тому наразі розглядаються альтернативні моделі, такі як використання прибутків від заморожених активів для обслуговування великої позики.

Лагард іронічно зауважила, що процес прийняття рішень у Європі часто буває тривалим і заплутаним. «Це може бути звичним для Європи способом — знаєте, ходінням по колу, що займає багато часу і викликає багато спекуляцій щодо того, чи спрацює це… Але я впевнена, що ми знайдемо рішення. Тому що це надто важливо», — підкреслила очільниця ЄЦБ.

Ідея полягає в тому, щоб надати Україні значні кошти вже зараз (у формі кредиту), а погашення цього боргу та відсотків за ним здійснювати за рахунок надприбутків, які генерують заморожені на території ЄС активи російського центрального банку. Це дозволяє уникнути прямої конфіскації тіла активів, що наразі є юридично складним завданням, але водночас забезпечує Україну необхідним фінансуванням для оборони та відновлення.

Нагадаємо, що Європейська комісія раніше запропонувала Україні репараційний кредит на суму 140 мільярдів євро, забезпечений саме цими замороженими російськими активами.

Однак, наразі Бельгія блокує цю ініціативу, оскільки на її території зберігається найбільша частка активів РФ.

Через це Європейський Союз розглядає «план Б» — перехідний кредит за рахунок запозичень блоку для підтримки України на початку 2026 року.

До того ж, Німеччина попередила ЄС, що відмова підтримати репараційний кредит для України може погіршити кредитні рейтинги та підвищити відсоткові ставки.

The Guardian повідомило, що російська військова розвідка розгорнула масштабну кампанію залякування проти провідних політиків та фінансових керівників Бельгії. Мета агресора — змусити країну відмовитися від планів використання заморожених активів РФ для надання «репараційної позики» Україні.