Як повідомляє німецьке видання BILD, у розпорядження його військового оглядача Юліана Рьопке потрапив аналітичний звіт, підготовлений групою індійських експертів.
Згідно з документом, ключову роль у знищенні індійських літаків відіграло пряме технічне та оперативне втручання Китаю, який надав Пакистану передові системи радіоелектронної боротьби та супроводжував операцію в режимі реального часу.
Згідно з оцінкою авторів звіту, Пекін скористався конфліктом як можливістю для польового випробування концепції сетецентричної війни — моделі, за якої всі бойові одиниці постійно обмінюються даними. Такий підхід дозволив пакистанським ВПС отримати тактичну перевагу і діяти більш злагоджено та ефективно.
У складі бойової системи, яку координував Китай, згадуються винищувачі J-10 із сучасними радарами AESA, ракети класу “повітря-повітря” PL-15 дальністю до 300 км, супутникова навігація BeiDou, штучний інтелект для управління засобами РЕБ, а також літаки далекого радіолокаційного виявлення.
В аналітичному звіті також зазначено, що під час ескалації зв’язок між індійськими пілотами та командуванням було паралізовано через застосування китайських систем радіоелектронного придушення. Це позбавило індійських військових можливості реагувати оперативно.
Між Пакистаном та Індією існують давні суперечки через Кашмір, а нещодавно дві країни вступили в зіткнення, коли Індія завдала ударів по так званій “терористичній інфраструктурі” на території Пакистану. Йшлося, що між пакистанськими та індійськими винищувачами стався повітряний бій, унаслідок якого було збито п’ять індійських літаків.
Західні ЗМІ повідомляли, що цей бій став одним з найбільших і найтриваліших в історії сучасної авіації. З посиланням на пакистанські джерела повідомлялося, що загалом у тому бою брали участь 125 винищувачів, а тривав він понад годину. При цьому ані індійські, ані пакистанські винищувачі не залишали свій повітряний простір.
