Про це пише The Economist.

До нещодавньої ескалації, тарифи Трампа проти Китаю викликали швидку, але притуплену реакцію. Китайські офіційні особи намагалися показати, що не дозволять себе залякувати, водночас вони обирали свої удари таким чином, щоб обмежити “самоушкодження” й уникнути подальшого загострення. Вважалося, що це полегшить переговори, коли прийде час — розрахунок, який зараз, схоже, не спрацює.

Одна з причин такої зміни — це, ймовірно, припущення китайських лідерів про те, що вони можуть виграти торговельну війну. Трамп багато чого хоче від свого геополітичного суперника, зокрема зупинку потоку фентанілу та допомогу в припиненні війни Росії проти України. Американський президент також показав, що не хоче нести відповідальність за можливе припинення роботи популярного китайського додатку TikTok у США. Крім того, компанія з виробництва електромобілів Tesla, що належить союзнику Трампа мільярдеру Ілону Маску, вразлива до відплати з боку Пекіна, оскільки близько п’ятої частини її бізнесу — в Китаї.

“Це величезний важіль впливу на уряд США, якщо тільки Ілона не попросять піти”, – каже Алісія Гарсія Ерреро з французького банку Natixis.

Китайські чиновники, імовірно, припускають, що Америка не зможе витримати інфляцію та економічне невдоволення, спричинені тарифами Трампа.

Замість того, щоб “боротися до кінця”, Китаю, можливо, доведеться боротися лише доти, доки споживчі ціни в США не почнуть зростати або зайнятість не почне падати. Старші радники, урядові дослідники та економісти вказують на це як на найпростіший спосіб змусити Трампа сісти за стіл переговорів. Дехто говорить про пошук шляхів загострення ситуації, можливо, шляхом зміцнення юаня. Це було б досить ризиковано. До того часу, як інфляція в Америці зросте, китайська промисловість і ланцюги поставок постраждають.

Ескалація торговельної війни означає, що лідеру Китаю Сі Цзіньпіну доведеться зробити більше, щоб підтримати економіку своєї країни. Новий потенційний шок порівнюють зі світовою фінансовою кризою 2007-2009 років, яка викликала потребу в пакеті стимулів у розмірі чотири трильйони юанів (590 млрд доларів). Прем’єр Держради Китаю Лі Цян заявив у березні, що Пекін готується до “більших, ніж очікувалося, зовнішніх потрясінь” і готовий запровадити політику, спрямовану на забезпечення економічної стабільності. Що це означає на практиці, поки незрозуміло. Державні китайські ЗМІ, однак, пишуть, що зниження процентних ставок і коефіцієнтів банківських резервів може відбутися в будь-який момент. Китайський брокер Soochow Securities припустив, що Пекін також може знизити тарифи для решти світу, одночасно збільшивши експортні субсидії.

Коли ринки по всьому світу “впали”, Пекін поспішив посилити підтримку: 7 та 8 квітня державні компанії Китаю взялися за купівлю акцій. Завдяки цій підтримці індекс CSI 300 (зважений за капіталізацією індекс фондового ринку, призначений для реплікації продуктивності 300 акцій, що торгуються на Шанхайській та Шеньчженьській фондових біржах) Шанхайської фондової біржі 8 квітня зріс на 1,7%. Економісти, однак, побоюються, що стимули для економіки надходитимуть значно повільніше, а будь-які втручання будуть фрагментарними і матеріалізуються лише після різкого уповільнення. На думку Ларрі Ху з банку Macquarie, ситуація погіршиться, перш ніж покращитись.

Сі також доведеться подумати, чи готовий він до повного “відокремлення” китайської економіки від американської. Хоча Пекін прагне до технологічної самодостатності, він здебільшого відкидав поняття “відокремлення”, вбачаючи в цьому спосіб покарання Китаю з боку Заходу. Зараз, однак, ця стратегія набирає дедалі більшу підтримку. Короткий список потенційних заходів у відповідь на дії США, який у мережі опублікували пов’язані з урядом Китаю коментатори 8 квітня, свідчить про те, що Пекін розглядає можливість призупинення всієї співпраці з Америкою в питанні потоків фентанілу. Також є варіант заборонити імпорт птиці та інших сільськогосподарських продуктів із США, таких як соя і сорго — які в основному походять з республіканських штатів.

Ще Китай може запровадити обмеження на американські послуги — сфера, де США поки мають торговий профіцит. Це може включати обмеження для американських консалтингових та юридичних фірм, які все ще працюють у Китаї. Крім того, такі потенційні обмежувальні заходи можуть стосуватися інтелектуальної власності американських компаній.

Якщо “боротися до кінця” означає відповідати будь-яким новим американським тарифам, Сі доведеться подумати про економічне “відокремлення”, вважає видання.