Київ може зіткнутися з масштабною гуманітарною кризою цієї зими, якщо російські атаки призведуть до тривалого припинення електро-, тепло- та водопостачання. За найгіршого сценарію столиця, де проживають близько трьох мільйонів людей, може стати практично непридатною для життя.
Про такі ризики повідомляє The New York Times, аналізуючи наслідки російських ударів по українській енергетиці.
Водночас видання наголошує, що катастрофічний розвиток подій не є неминучим. Ситуація залежатиме від інтенсивності обстрілів, погодних умов, ефективності протиповітряної оборони та можливостей ремонтних бригад.
Росія почала масовані атаки на енергетику раніше, ніж очікувалося
За інформацією NYT, цього року Росія розпочала інтенсивну кампанію ударів по енергетичній інфраструктурі на кілька тижнів раніше, ніж очікували.
Після майже п’яти років повномасштабної війни українська енергосистема стала вразливішою до нових пошкоджень, а нестача засобів протиповітряної оборони ускладнює захист критичної інфраструктури.
За даними української влади, від початку вересня до кінця жовтня російські війська здійснили понад 350 атак на енергетичні мережі України. Унаслідок цих ударів було пошкоджено більш як 800 одиниць критично важливого обладнання.
Обстріли відбуваються на тлі відновлення переговорів щодо завершення війни в Абу-Дабі.
Як зазначає NYT, Москва може розраховувати на те, що руйнування енергетичної інфраструктури посилить її позиції під час подальших переговорів.
«Вони хочуть сісти за стіл переговорів, тримаючи нашу енергетичну систему в заручниках», — заявив президент України Володимир Зеленський після одного з російських ударів.
У Києві житлові будинки залишаються без світла, води та опалення
Особливо складною залишається ситуація в столиці, де перебої з електропостачанням впливають на роботу систем опалення, водопостачання та ліфтів.
43-річна киянка Вікторія Булах розповіла журналістам NYT, що останнім часом у її багатоповерхівці електроенергія з’являється лише на 18–26 хвилин на добу.
За її словами, у будинку також немає опалення та водопостачання, а ліфти не працюють.
Під час нічних повітряних тривог жінка разом із дев’ятирічним сином змушена спускатися дев’ятьма сходовими прольотами до холодного укриття, а потім повертатися до квартири.
«Усю ніч туди-сюди. Вгору сходами, вниз сходами. Вгору, вниз, знову вгору», — розповіла киянка.
Українські посадовці та гуманітарні організації попереджають, що тривала відсутність опалення, води й каналізації у великих містах може призвести до гуманітарної катастрофи.
Генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко також звернув увагу на складність ситуації ще до настання сильних морозів.
«Зима ще не настала, а в нас уже немає електрики», — зазначив він.
Через російські удари 40% багатоповерхівок Києва залишалися без опалення
За інформацією видання, протягом 72 годин перед переговорами в Абу-Дабі Росія випустила 36 балістичних ракет і 172 безпілотники.
Як стверджує NYT, усі балістичні ракети були спрямовані на Київ та прилеглі території.
Унаслідок обстрілів постраждали високовольтні лінії електропередачі, які забезпечують столицю електроенергією.
За наведеними виданням даними, після одного з ударів без опалення залишилися близько 40% житлових багатоповерхівок Києва.
Це сталося ще до початку періоду сильних зимових морозів.
Читайте також: Києву загрожують тривалі зупинки метро та перебої з опаленням узимку – РБК-Україна
Україні бракує ракет Patriot для перехоплення балістики
Окремою проблемою залишається дефіцит ракет-перехоплювачів для зенітних ракетних комплексів Patriot.
Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат розповів NYT, що українські військові змушені економити боєприпаси під час відбиття російських атак.
За його словами, раніше для підвищення ймовірності перехоплення однієї балістичної ракети могли використовувати два перехоплювачі.
Нині через обмежені запаси Україна не завжди може застосовувати таку тактику.
«Ми не можемо дозволити собі таку розкіш. Ми змушені використовувати одну ракету по одній цілі», — пояснив Ігнат.
Він також зазначив, що ефективність перехоплення російських безпілотників під час масованих атак може сягати 85–90%.
Однак за несприятливих погодних умов і під час атак із різних напрямків цей показник іноді знижується до 50–60%.
Чи зможе Київ уникнути масштабного блекауту
Попри серйозні ризики, енергетичні експерти не вважають гуманітарну катастрофу неминучою.
Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко переконаний, що столиця має шанси пережити зиму без катастрофічного знеструмлення.
Ключовою умовою він називає достатні проміжки часу між російськими атаками, протягом яких ремонтні бригади зможуть відновлювати пошкоджене обладнання.
«Ніхто у світі не вміє діяти в умовах атак так, як ми. Зараз нам дуже важко, але ми відновимося», — наголосив експерт.
Водночас відновлювальні роботи становлять небезпеку для самих енергетиків.
Керівник ремонтної бригади із Сум Сергій Титаренко розповів журналістам, що російські безпілотники атакують працівників навіть під час ремонту енергетичних об’єктів.
За його словами, нещодавно один із дронів влучив в автомобіль колег, унаслідок чого один працівник втратив кінцівку.
«У кожного свій фронт. Ми ж, як то кажуть, тримаємо свій енергетичний фронт», — зазначив Титаренко.
Росія може готувати нові масовані удари по енергетиці
Нагадаємо, речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат повідомив, що українські військові протягом кількох днів отримують інформацію про підготовку Росією чергової атаки на енергетичну інфраструктуру.
За його словами, російські війська не відмовилися від планів продовжувати удари по електростанціях та інших об’єктах критичної інфраструктури.
Україна водночас очікує від міжнародних партнерів додаткових постачань боєприпасів для протиповітряної оборони, зокрема ракет малого та середнього радіуса дії.
15 листопада президент Володимир Зеленський також попередив про загрозу нових масованих обстрілів.
За даними української розвідки, російські війська можуть зосереджувати удари на окремих регіонах, протягом кількох діб атакуючи їхні електромережі та підстанції.
Атаки на енергосистему створюють ризики для українських АЕС
Окрему загрозу становить вплив російських обстрілів на безпечну роботу атомних електростанцій.
Як повідомляє Reuters, ядерні регулятори з 38 країн попередили про підвищення ризику ядерної аварії в Україні цієї зими через пошкодження енергетичної інфраструктури.
За найгіршого сценарію масштабне знеструмлення може поставити під загрозу стабільне електроживлення систем охолодження дев’яти діючих атомних реакторів.
Втрата надійного електропостачання ускладнює забезпечення безпечної роботи АЕС і за відсутності резервного живлення може призвести до небезпечного перегрівання ядерного палива.
У спільній заяві міжнародні регулятори закликали Росію припинити атаки на ядерні об’єкти України та енергетичну інфраструктуру, необхідну для їхньої безпечної роботи.
Документ підтримали об’єднання HERCA, WENRA та NORA, які представляють регуляторні органи 38 держав.
Подальша ситуація в українській енергетиці залежатиме від інтенсивності російських обстрілів, наявності засобів ППО, погодних умов та швидкості відновлення пошкодженого обладнання.
Читайте також: Резолюція МАГАТЕ щодо ядерної безпеки України отримала 63 голоси «за»





























