Про це заявив очільник АОЗ Арсен Жумаділов в інтервʼю LIGA.net.
Він наголосив, що питання об’єднання треба розділити на дві частини – підготовка до об’єднання та саме об’єднання.
“Власне об’єднання буде після закінчення режиму воєнного стану, про що йшлося восени минулого року. Підготовку треба вести вже. Це і про синхронізацію, і про цифровізацію всіх процесів”, – зазначив Жумаділов.
За прогнозами фінансування, за його словами, — як для ДОТ, так і АОЗ — на кінець року буде дефіцит. Це через те, що Кабміном встановлена стеля фінансування: для АОЗ — 450 млн грн, для ДОТ — 250 млн грн.
“Після закінчення активної фази війни, найімовірніше, відбудеться скорочення війська. Менше буде витрат на військову техніку. А це значить, що АОЗ та ДОТ дорого коштуватимуть державі, у якої з’явиться багато інших пріоритетів”, – підкреслив очільник АОЗ.
В межах підготовки проходить погодження наказу Міністерства оборони щодо реорганізації ДП “Державний оператор тилу”. З тим, щоб все правонаступництво за контрактами та всім іншим перейшло до ДП “Агенція оборонних закупівель”.
“Саме об’єднання може відбутися в будь-який момент після закінчення правового режиму воєнного стану. Якщо все вчасно підготувати, то таке об’єднання відбудеться протягом кількох днів після опублікування указу. Якби ці заходи не були вжиті, після закінчення правового режиму воєнного стану це затягнеться на якийсь строк, що буде обтяжливо для бюджету України”, – наголосив Жумаділов.
Він зазначив, що найбільшою статтею витрат у бюджетах агенцій на 450 млн та 250 млн грн є фонд оплати праці. За його словами, ідея об’єднання цих структур передбачає саме скорочення та систематизацію витрат на зарплати.
Жумаділов також наголосив, щожодним чином наразі не втручається в роботу Оператора тилу.
“Коли буде наказ про реорганізацію, і якщо мене призначать керівником нової структури, тоді я знову займатимусь тиловими закупівлями”, – підсумував очільник АОЗ.
Нагадаємо, заступник міністра оборони Іван Гаврилюк підтвердив інформацію про плани Міноборони об’єднати ДОТ і АОЗ. Однак, за його словами, об’єднання ДОТ та АОЗ планується після завершення воєнного стану.
«За пропозицією партнерів, розпочинається така робота в масштабах дорожніх картах з терміном виконання після завершення воєнного стану», — зауважив Гаврилюк.
Джерело у Міноборони розповіло, що очільником об’єднаної агенції планують призначити Жумаділова.
Водночас членкиня Громадської антикорупційної ради при Міноборони, журналістка Тетяна Ніколаєнко наполягає, що хоч об’єднання і планують після завершення воєнного стану, але зараз створюють комісію з реструктуризації, яку очолить Арсен Жумаділов. І це фактично дозволить йому продовжувати керувати двома агенціями одночасно.
“Я от щиро впевнена, що в ДОТ є достойні фахівці, які б могли його очолити. Може, без красивої публічної історії, але які вміють працювати руцями. Попри те, наразі все виглядає як задачка з рішенням під одного керівника, якому довіряє міністр”, – зазначила Ніколаєнко.
Контекст
24 січня наглядова рада АОЗ продовжила повноваження директорки Марини Безрукової, оформивши це як додаткову угоду до контракту.
Однак міністр оборони заявив, що замість Безрукової АОЗ очолить Арсен Жумаділов, який тоді очолював Державний оператор тилу. Також Умєров заявив про відкликання двох представників держави з наглядової ради — директора БФ Повернись живим Тараса Чмута та колишнього заступника міністра оборони Юрія Джигира.
Раніше журналісти опублікували розслідування, в якому розповіли, що у листопаді минулого року уряд за поданням міністра оборони Рустема Умєрова забрав з бюджету Міноборони 23 млрд грн і віддав їх Державній прикордонній службі на закупівлю боєприпасів. Вся сума була перерахована за 100% авансом компанії Phu Lechmar, яка не є виробником зброї, а є лише посередником. Журналісти звернули увагу на те, що ця компанія раніше отримувала контракт на постачання боєприпасів ЗСУ і не виконала його. Також журналісти виявили зв’язок цієї компанії з компанією «Львівський арсенал», яка ще за часів міністра оборони Олексія Резнікова отримала повну передоплату в сумі 1,5 млрд грн за постачання снарядів з Європи, але не поставила їх.
Тоді керівниця АОЗ Марина Безрукова коментувала, що ці гроші мали бути використані для укладення додаткових угод із компаніями, які затримувалися через ліцензії. Безрукова стверджує, що умови контрактів, які уклала АОЗ, вигідніші, ніж пропозиції прикордонної служби.
Після цього очільник Центру протидії корупції Віталій Шабунін висловив думку про те, що міністра оборони необхідно відправити у відставку, оскільки він є винним у зриві реформи оборонних закупівель.
Центр протидії корупції (ЦПК) подав заяву до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) про зловживання міністром оборони Рустемом Умєровим службовим становищем.
У Міністерстві оборони пояснюють, що Безрукову звільнено нібито через невиконання запланованих постачань для фронту, зауваження від Генштабу щодо неякісного планування закупівель, проблеми з комунікацією і витоки закритої інформації, що стануть окремим предметом розгляду правоохоронних органів.
