Про це він сказав в інтерв’ю агентству Інтерфакс-Україна.
Сушкевич наголосив, що повномасштабна війна особливо загострила проблеми людей з інвалідністю. Він нагадав, що найбільш вразливими під час бойових дій є люди з ураженнями слуху та зору, з обмеженнями у пересуванні, а також з психічними та інтелектуальними ураженнями.
За його словами, перед цими категоріями постають критичні виклики, пов’язані з необхідністю рятуватися під час атак:є.
«Як себе захистити, як втекти від того, що летять бомби, ракети, дрони, що наступає ворожа армія на населені пункти», — сказав Сушкевич.
Він також підкреслив, що війна глобалізує проблеми людей з інвалідністю, кількість яких постійно зростає.
Говорячи про доступність укриттів, Сушкевич зазначив, що певні зрушення є, але вони не мають системного характеру.
«Чи попаде людина з інвалідністю в шелтер, в бомбосховище? Та не попаде! Укриття абсолютно були не готові до війни, і сьогодні, на жаль, я не бачу інтенсивної роботи інституцій влади, щоб всі укриття були інклюзивні і доступні», — зазначив він.
Голова Нацасамблеї підкреслив, що людям з інвалідністю часто навіть фізично небезпечно потрапити до укриття. Він розповів про випадки, коли людей на візках спускали сходами до бомбосховищ, і вони отримували додаткові травми, а також навів приклад незрячої людини, яка не змогла дістатися входу під час повітряної атаки.
Сушкевич також звернув увагу на відсутність чіткої інформаційної системи, яка б допомагала людям з інвалідністю орієнтуватися у доступних укриттях у конкретному районі.
Окремо він підкреслив проблему доступності столичної підземки: із усіх станцій метро Києва доступними залишаються лише дванадцять.
«Сьогодні потрібна не просто політична воля, сьогодні повинно бути імперативне положення, яке втілює ідею так званої безбар’єрності і доступності не тільки в законах», — наголосив Сушкевич.
