Vogue запустив проєкт про українських жінок, які захищають та відновлюють свою країну. Загалом опублікують шість історій про постійну боротьбу за життя, батьківщину та красу. Начальниця однієї зі станцій столичного метрополітену розповіла журналу про перші місяці війни.

Цей проєкт був започаткований Vogue напередодні Дня Незалежності.

Статті з’явилися у португальському, чеському та інших виданнях країн світу.

Одна з історій про Лесю Іванівну Снігур — начальницю станції київського метро “Лук’янівська”, яка стала притулком для тисяч киян на початку російської навали. Саме тут ховалися від ракетних обстрілів перелякані люди, адже метро — найнадійніше протиракетне укриття.

Як змінилося життя після 24 лютого

“Перший місяць я жила у метро. У мене просто не було можливості повернутися додому, і не тому, що не було громадського транспорту. Я відчувала, що це моя відповідальність перед людьми, які перебували на станції, або перед робітниками або перед тими, хто знайшов там притулок. У перші дні на станції знаходилося до 800 осіб, включаючи дітей і старих, людей з домашніми тваринами… Вони завжди були там…”

Про життя в метро

“Я була вражена тим, як люди допомагали й підтримували один одного в підземному сховищі. Коли продуктові магазини закрилися в перші дні, люди на платформі навіть не мали що їсти… Усі ділилися з усіма”.

Найважчий день

“Найважче було 15 березня, коли о п’ятій годині ранку ракета влучила в об’єкт інфраструктури біля станції метро “Лук’янівська”. У той момент я була у своєму кабінеті, і стеля обвалилася прямо над моєю головою. Прокинувшись, я зрозуміла, що на станції багато працівників, я просто сподівався, що всі вони живі”.

Про красу

“Для мене головне – внутрішня краса. Те, як вона проявляється в наших діях, дрібницях, поведінці, в тому, наскільки ми всі стали людянішими. Одним словом, я пишаюся нашим народом, бо в усіх така прекрасна душа. У мене зараз немає часу думати ні про що інше”.
Фото: Відкриті джерела