Про це повідомляє «Слідство.Інфо» з посиланням на власні джерела у правоохоронних органах.

За даними журналістів, 61-річний Федір Пилипович Андроник залишив територію України пізно ввечері 7 січня 2026 року через пункт пропуску «Могилів-Подільський — Отач». Архієпископ перетинав кордон на автомобілі Toyota, який постійно використовував для поїздок Києвом.

Прикметно, що виїзд відбувся менш ніж за добу після публікації розслідування про школу «Перспектива» та офіційної заяви Служби безпеки України про початок кримінального провадження щодо діяльності монастиря.

Журналісти-розслідувачі з’ясували, що при Голосіївській пустині роками діяла підпільна школа, де дітей навчали за радянськими підручниками та методиками, що прославляли російську культуру та історію.

Учням викладали російську мову, змушували співати радянських пісень та показували пропагандистські фільми, зокрема стрічку «Пʼять секретів справжнього чоловіка». Офіційна освітня мережа Києва не містить жодної інформації про реєстрацію такої школи, що робить її діяльність повністю незаконною.

Наразі Служба безпеки України проводить досудове розслідування в межах кримінального провадження за фактом можливої протиправної діяльності на території монастиря. Паралельно з цим Державна служба якості освіти за дорученням міністра освіти Оксена Лісового розпочала перевірку оприлюднених фактів.

Фахівці мають встановити обсяги порушень законодавства про освіту та залучити правоохоронців для притягнення винних до відповідальності за виховання дітей у дусі «руського міра».

Представники УПЦ МП традиційно заперечують будь-яку причетність до незаконної діяльності. Голова синодального відділу митрополит Климент у коментарі журналістам заявив, що не володіє інформацією про виїзд архієпископа Ісаакія, а про існування підпільної школи нібито чує вперше.

Сам настоятель на зв’язок не виходить і на повідомлення не відповідає, перебуваючи, за даними джерел, на території Молдови вже понад тиждень.

Нагадаємо, у столиці викрито діяльність нелегального освітнього закладу, що діяв під виглядом «сімейного клубу» при монастирі «Голосіївська пустинь» Української православної церкви Московського патріархату. Робота закладу супроводжувалася системними порушеннями прав дітей на освіту, насадженням антидержавної ідеології та ймовірними махінаціями з державним фінансуванням.