Про це інформує видання The Times.
Видання зазначає, що в 13 країнах НАТО було зафіксовано не менше 54 підозрілих або провокаційних випадків спостереження за допомогою безпілотників. Найбільша кількість інцидентів була зафіксована у Німеччині, де майже половина з них сталася поблизу аеропортів, а близько чверті – над військовими об’єктами, полігонами та складами боєприпасів.
Ситуація набула гостроти після того, як на початку вересня в повітряний простір Польщі вторглися 19 безпілотників з території України та Білорусі, що спричинило підйом польських, шведських та нідерландських винищувачів, які збили три БпЛА.
Після цього інциденту Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск застосував статтю 4 договору НАТО, що призвело до офіційних консультацій щодо взаємної оборони та початку операції «Східний вартовий» для посилення потенціалу НАТО вздовж російського кордону.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляйен описала цю хвилю як «послідовну та ескалаційну кампанію» гібридної війни, а канцлер Німеччини Фрідріх Мерц прямо звинуватив у цьому Москву. Колишній російський дипломат Борис Бондарєв припустив, що таким чином Путін сподівався перенаправити підтримку з України. Інші версії включають паралелі з тим, як Китай випробовує рішучість Тайваню, або класичний збір розвідувальної інформації.
Наразі більшість із 54 випадків перебувають на стадії розслідування, лише сім із них призвели до арештів. У Польщі після застосування статті 4 НАТО було зафіксовано щонайменше 24 інциденти поблизу аеропортів. Хоча деякі випадки можуть бути непорозуміннями, як-от випадок із любителем дронів у Хорватії, зафіксовані й серйозні інциденти, наприклад, коли у двох громадян Китаю були виявлені фотографії важливих об’єктів інфраструктури поблизу норвезької авіабази Бардуфосс.
Європейські уряди відреагували на ці інциденти підвищенням військової готовності. НАТО перенесло свої засоби виявлення до Балтії, Німеччина послабила правила використання дронів, а шведські та польські солдати провели спільні навчання з оборони.
Експерти з Великої Британії з протидії дронам були відправлені для навчання служб безпеки в Молдові. Також було запропоновано створити фінансовану ЄС «стіну дронів» з радарів та перехоплювачів. Аеропорти посилюють інвестиції у радари та акустичні датчики, але все ще значною мірою покладаються на візуальне підтвердження невеликих літальних апаратів.





























