Як повідомляє Bloomberg, дводенні навчання викликали різку критику з боку Європейського Союзу, Великої Британії, Японії та низки інших країн.
Пекін розпочав маневри у відповідь на схвалення Сполученими Штатами пакета військової допомоги Тайваню на суму понад $11 млрд. У Європейському Союзі закликали Китай «проявляти стриманість і уникати дій, які можуть призвести до подальшої ескалації напруженості».
У відповідь китайська влада відкинула критику, назвавши питання Тайваню «внутрішньою справою» та заявивши, що жодна держава не має права робити «безвідповідальні коментарі».
Причиною занепокоєння стало те, що навчання вперше охопили 24-мильну особливу морську зону Тайваню. За даними тайванських військових і берегової охорони, до цієї зони заходили китайські бойові кораблі, а ракети, запущені під час маневрів, впали в її межах.
Хоча Пекін офіційно не оголошував про завершення навчань, протягом останньої доби поблизу Тайваню зафіксували лише 35 літаків Народно-визвольної армії Китаю — напередодні їх було понад 90, що може свідчити про спад активної фази маневрів.
Маневри частково порушили внутрішні авіарейси Тайваню, однак міжнародні маршрути здебільшого працювали без змін. На цьому тлі тайванський фондовий ринок у середу зріс, завершивши 2025 рік на рекордному рівні.
Допомога США та реакція Пекіна
У грудні Державний департамент США оголосив про найбільший за обсягом пакет озброєнь для Тайваню — понад $11 млрд. Він включає ракети, безпілотники, артилерійські системи та військове програмне забезпечення.
У відповідь Китай терміново розгорнув масштабні військові навчання на морі та в повітрі довкола острова, що привернуло пильну увагу міжнародної спільноти.
Президент США Дональд Трамп применшив значення маневрів, назвавши їх рутинними. Водночас у Пекіні заявили про прагнення «повного возз’єднання» з Тайванем і пообіцяли «жорстку відповідь» країнам, які постачають острову зброю.
