Про це інформує «Економічна правда».
НБУ заявив, що ініціатива голови податкового комітету ВР Данила Гетманцева, яка пропонує втретє підвищити податок до 50% з 2026 року, матиме серйозні наслідки:
- Рішення «може спричинити негативний вплив на ліквідність сектора через потребу відволікти для сплати податку значного запасу коштів».
- Виникає ризик невиконання низкою банків, зокрема й державними, програм капіталізації за результатами оцінки стійкості 2025 року та регуляторних вимог ЄС. Це може призвести до потреби докапіталізації окремих держустанов коштом платників податків.
- Повторне застосування підвищеної ставки може дестимулювати банки працювати прозоро та спонукатиме їх до «податкового арбітражу».
НБУ зауважує, що фіскальний ефект від цього кроку буде невеликим — очікується лише 20 млрд грн (хоча у законопроєкті прогнозували 30 млрд грн). Це пов’язано з тим, що більшість прибутків генерують саме державні банки, які в будь-якому разі переказують державі прибуток у вигляді дивідендів.
Регулятор підкреслює, що банки могли б забезпечити набагато більші відрахування у бюджет, вкладаючись в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), проте підвищена ставка податку на прибуток зриває ці плани.
Раніше банки вже сплачували підвищений податок двічі:
- 2023 рік: 77 млрд грн.
- 2024 рік: 96 млрд грн, забезпечивши третину податкових надходжень держави. Обидва рази рішення ухвалювалися ретроспективно. Хоча цього разу рішення про 2026 рік не буде «заднім числом», воно все ж порушить принцип стабільності податкового законодавства, оскільки податкові зміни мають запроваджуватися не пізніше ніж за 6 місяців до набуття чинності.
НБУ заявив, що «ініціюватиме подальше обговорення цього питання на всіх рівнях, щоб не допустити повторення помилкових кроків».
