За словами Пишного, збереження ставки допоможе підтримати належні монетарні умови для контролю очікувань і поступового приведення інфляції до цілі 5%.
«Національний банк готовий гнучко реагувати на зміни в розподілі ризиків», – зазначив він.
Голова НБУ нагадав, що липневим макропрогнозом передбачено початок зниження облікової ставки у IV кварталі 2025 року. Водночас він наголосив: попри те, що інфляція закріплюється на траєкторії зниження, ризики її прискорення зберігаються.
«У разі реалізації чи посилення проінфляційних ризиків НБУ буде готовий відтермінувати зниження облікової ставки, а за потреби – вжити додаткових заходів», – додав Пишний.
За даними Держстату, річна інфляція в серпні 2025 року становила 13,2% проти 14,1% у липні. У липні НБУ оновив прогноз інфляції на 2025 рік – тепер очікується показник 9,7% (раніше прогнозували 8,7%). На 2026 рік прогноз зниження становить 6,6%, а до цільових 5% інфляція повернеться лише у 2027 році.
Облікова ставка НБУ – це головна відсоткова ставка, під яку регулятор кредитує банки та приймає їхні надлишкові кошти. Вона є ключовим інструментом монетарної політики, що впливає на вартість кредитів і депозитів, курс гривні та рівень інфляції.
У воєнний час НБУ утримував ставку на рівні 10%, однак у червні 2022 року підвищив її до 25%. Цей рівень діяв до липня 2023 року, після чого регулятор поступово знижував ставку: до 15% упродовж 2023–2024 років. У грудні 2024-го НБУ підвищив її до 13,5%, у січні 2025-го – до 14,5%, а в березні – до 15,5%, де вона залишається й зараз.
Чинний прогноз уряду передбачає інфляцію на кінець 2025 року на рівні 9,5%.
