Про це повідомляє Міністерство юстиції України.

Зокрема, у відомстві пояснюють, які є ознаки дискримінації людини за статтю та роз’яснюють нормативно-законодавчу базу, яка допоможе людям захистити свої права.

Якщо говорити про гендерну дискримінацію простими словами – законодавством визначено, що людину не можуть обмежувати в якомусь праві тільки через те, що вона має певну стать. Таке можливо лише за наявності обґрунтованої мети і у належний спосіб. Тож варто розібратись, чи завжди мета, з якою обмежують права жінок або чоловіків, обґрунтована“, – пояснює Мін’юст.

Що не є дискримінацією за статтю:
  • спеціальний захист жінок під час вагітності, пологів та грудного вигодовування дитини (випадки, коли тільки в силу фізичних особливостей та необхідності виконання природної функції народження і вирощування дітей жінки потребують більшої підтримки);
  • обов’язкова строкова військова служба для чоловіків, передбачена законом;
  • різниця в пенсійному віці для жінок і чоловіків, передбачена законом (у силу фізичних особливостей жінок і чоловіків);
  • особливі вимоги щодо охорони праці жінок і чоловіків, пов’язані з охороною їх репродуктивного здоров’я;
  • позитивні дії (створення додаткових можливостей, спрямованих на усунення юридичної чи фактичної нерівності у можливостях жінок і чоловіків щодо реалізації прав і свобод.

Форма дискримінації за ознакою статі буває як пряма, так і непряма. Пряма дискримінація характеризується як намір дискримінувати особу певної статі.

Наприклад, роботодавець під час прийняття претендента на певну посаду (яка не передбачає виконання специфічної роботи, яка може виконуватись винятково чоловіками) відмовляє у працевлаштуванні жінці, посилаючись на те, що на зазначену посаду розглядаються резюме тільки чоловіків. До уваги роботодавців та HR-менеджерів – будьте уважні з оголошеннями про вакансії“, – йдеться у повідомленні Мін’юсту.

Непряма дискримінація зумовлена впливом політики або певних заходів.

Це відбувається тоді, коли неначе при формально нейтральних правилах особи однієї статі потрапляють у невигідне становище в порівнянні з особами іншої статі. Прикладом може бути мінімальний критерій кар’єрного росту для певної професії, у зв’язку з чим з претендентів може бути виключено набагато більше жінок, ніж чоловіків“, – роз’яснюють у міністерстві.

Формами дискримінації також є підбурювання до дискримінації, пособництво у дискримінації та утиск.

Куди звертатись у випадку дискримінації за ознакою статі:

  • до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (адреса для листування – вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008; електронна пошта: [email protected].
  • на Національну «гаряу лінію» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації громадської організації «Ла Страда» – 0 800 500 335 або короткий номер з мобільного 116 123.
  • на Урядову гарячу лінію з питань допомоги постраждалим від насильства 1547.
  • до поліції (102) – якщо під  у дискримінації за ознакою статі наявний склад адміністративного або кримінального правопорушення.

Також потерпіла від дискримінації особа може звернутись за захистом свого порушеного права до суду та має право на відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих їй унаслідок дискримінації за статтю.

Крім того, потерпілі від дискримінації мають право звернутись до Центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Нагадаємо, у Києві за рік розглянули всього 12 звернень через рекламу, яка містить ознаки дискримінації. Порушників оштрафували загалом на 65 тисяч гривень.

Фото: Фейсбук