Про це пише Financial Times.

У матеріалі сказано, що експерти скептично ставляться до того, що Трамп отримає Нобелівську премію миру, адже її віддають за заслуги у 2024 році, коли він лише був обраний, але не вступив на посаду президента США.

Водночас його спроба припинити війну в Газі може бути вагомим аргументом на його користь. Європейські чиновники вважають, що Трамп поспішає забезпечити угоду між Ізраїлем та ХАМАС до оголошення про нагороду 10 жовтня, щоб спробувати вплинути на рішення Норвезького Нобелівського комітету, пише FT.

Видання також вказує на «безпрецедентну лобістську кампанію». Адже Трамп неодноразово висловлював прагнення отримати премію, заявляючи про «закінчення семи війн» та про те, що він заслуговує Нобелівську премію миру. Також на якого підтримку виступали лідери низки країн і політики США.

«Тиск на комітет, постійні заяви про те, що я потребую премії, я гідний кандидат — це не дуже мирний підхід», — сказала директорка Інституту досліджень миру в Осло Ніна Грегер.

За словами норвезьких чиновників, Трамп також тиснув на норвезький уряд. Зокрема, він порушив питання про нагороду щонайменше в одній телефонній розмові з міністром фінансів і колишнім генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом.

Міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде наголосив, що Нобелівський комітет є незалежним від уряду, і що він має «солідний досвід» пояснення цього різним країнам.

FT пише, що мало хто в Осло вірить, що комітет цього року вручить премію Трампу. Але у країні відчувається певне занепокоєння щодо можливої ​​відповіді президента США у вигляді тарифів чи інших заходів, якщо він не переможе. Додатковим подразником є ​​нещодавня суперечка після того, як норвезький суверенний фонд вирішив продати акції американської компанії Caterpillar через використання її бульдозерів Ізраїлем, сказано у статті.

Ці міркування можуть вплинути на комітет, щоб обрати когось, хто зміг би «заспокоїти Трампа», нагородивши особу або правозахисну групу, яка не вважається надто ворожою до США чи Ізраїлю.

Наприклад, премію миру можуть віддати Центру екстреного реагування в Судані, сказав директор з досліджень Норвезького інституту міжнародних справ Халвард Лейра. Про цю групу також повідомила Грегер.

Водночас деякі члени комітету, за словами Лейри, натякнули, що вони «недобре реагують» на тиск, що може призвести до більш провокаційних наслідків. Грегер припускає, що переможцем можуть обрати Міжнародний кримінальний суд або Комітет захисту журналістів. Це роздратує Трампа, оскільки його адміністрація запровадила санкції проти МКС та вжила заходів для обмеження роботи журналістів, які висвітлюють Білий дім і Пентагон.

Норвезький Нобелівський комітет, до складу якого входять правозахисник, експерт із зовнішньої політики та троє колишніх міністрів, оголосить рішення 10 жовтня.

13 серпня Білий дім представив список світових лідерів, які хочуть висунути кандидатуру Трампа на Нобелівську премію миру. Серед них зокрема прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, президент Азербайджану Ільхам Алієв, прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу, прем’єр-міністр Камбоджі Хун Манет.

1 жовтня Трамп заявив, що якщо він не отримає Нобелівську премію миру, це стане «образою» для Сполучених Штатів. Він також запевняв, що зробив достатньо для такої відзнаки.