Глядачам пропонують поринути у видовищний всесвіт, створений за участі модного дому Dolce&Gabbana. Міфічна історія Орфея і Еврідіки тут пренесена у наш час. Напередодні власного весілля Еврідіку вбивають пострілом у серце. Охоплений горем Орфей у супроводі загадкового таксиста-Харона вирушає у небезпечну подорож до підземного світу – зловісного готелю “Гранд Аїд”, де стирається межа між життям і смертю, щоб повернути кохану. Часу у нього – до кінця сонячного затемнення.

Серед інших у фільмі задіяні легенди європейського кіно Венсан Кассель (“Незворотність”, “Багряні ріки”, “Чорний лебідь”, “Транс”, дилогія “Три мушкетери”), Фанні Ардан (“8 жінок”, “Сусідка”, “Каллас назавжди”) та Россі де Пальма (“Жінки на межі нервового зриву”, “Розірвані обійми”, “Чоловік, який вбив Дон Кіхота”, “Паралельні матері”).

Фільм поєднує класичні оперні арії з електронною музикою, а сцени підземного світу створені за допомогою CGI. Візуальний стиль нагадує “Sin City”, а сюжет включає символічні моменти, такі як шахова партія Орфея з Мефістофелем — відсилання до The Seventh Seal Інгмара Бергмана.

Фільм знімали переважно на віртуальних майданчиках, використовуючи мінімальні фізичні декорації. Режисери, які мають досвід роботи в оперних театрах, перенесли театральну естетику у кінематографічний формат.

Наразі оцінка фільму на IMDb становить 7,2 з 10 балів.

Критики відзначають його унікальний стиль та акторську гру і викликав дискусії через поєднання класичної опери з сучасними музичними елементами.

Cineuropa відзначає візуальну розкіш, але критикує надмірне використання цифрових ефектів. High On Films називає стрічку “амбітною, але місцями перевантаженою”, зазначаючи, що вона балансує між міфом, мюзиклом та фентезі.